Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В., суддів Дембовського С.Г., Кравченка С.І., за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 березня 2012 року кримі нальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області Сичука В.В. на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 28 липня 2011 року, якою скасовано постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5, та на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 серпня 2011 року.

Постановою слідчого прокуратури Іллінецького району Вінницької області Столяра С.В. від 03 червня 2011 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ст. 365 ч. 2 КК України.

Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 28 липня 2011 року за скаргою ОСОБА_5 вищезазначена постанова скасована.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 30 серпня 2011 року постанова районного суду залишена без змін, а апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.

У касаційній скарзі прокурор просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в звязку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, при цьому зазначає, що суд першої інстанції розглянув скаргу в порушення вимог ст. 236-8 КПК України, в матеріалах перевірки достатньо даних для порушення кримінальної справи, а суд апеляційної інстанції на це уваги не звернув.

На вказану касаційну скаргу ОСОБА_5 подав заперечення, в яких вказує на необґрунтованість такої скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість касаційної скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 236-8 ч.14 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Згідно з вимогами ст. 94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність обєктивних ознак, що характеризують подію злочину, і закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Суд першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_5 цих вимог закону не дотримався, обґрунтованість висновків слідчого про наявність передбачених ст. 94 КПК України достатніх даних, які б вказували на наявність ознак складу злочину, належним чином не перевірив, а зробив висновок лише виходячи того, що законних підстав для проведення додаткової перевірки не було. Проте, такий висновок не відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Так, згідно постанови заступника прокурора Іллінецького району Вінницької області від 02 червня 2011 року постанова старшого інспектора ОГП Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області Божнюка В.І. про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.04.2011 року скасована і матеріали направлено начальнику Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області. 03 липня 2011 року слідчий прокуратури Іллінецького району на підставі наявних матеріалів перевірки порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченому ст. 365 ч.2 КК України. Неточності щодо написання і зазначення прізвищ у постанові заступника прокурора від 02 червня 2011 року, на які посилався суд першої інстанції, не можуть бути підставами, що вказують на незаконність цієї постанови і проведення додаткової перевірки, оскільки зазначена постанова винесена особою, яка має такі повноваження, та відповідно до вимог закону, про що вказують наявні у матеріалах перевірки дані.

Апеляційний суд при розгляді апеляції прокурора дотримання судом першої інстанції вимог закону належним чином не перевірив, а прийняте рішення відповідно до вимог ст. 377 КПК України не мотивував.

Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними і відповідно до вимог ст. 398 ч.1п.1 КПК України є підставами для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а доводи касаційної скарги прокурора про порушення судом вимог закону щодо меж перевірки приводів і підстав порушення кримінальної справи є обґрунтованими.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції і ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 підлягають скасуванню, а справа за його скаргою на постанову про порушення кримінальної справи направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене, у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України перевірити наявність передбачених законом приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи та в залежності від встановлено прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог КПК України (1001-05) .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 28 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 серпня 2011 року скасувати, а справу за скаргою ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи направити на новий судовий розгляд.