розглянула у судовому засіданні у м. Києві 15 березня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 червня 2011 року.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 3 березня 2009 року за ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 122 КК України із застосуванням ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі,

засуджено за ч. 3 ст. 289 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання із покаранням за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 березня 2009року, остаточно визначено ОСОБА_4 покарання 8 років позбавлення волі без конфіскації майна;

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, раніше судимого, 27березня 2003 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України на 3 роки позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 289 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

З обох засуджених стягнуто судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 23 червня 2011року зазначений вирок залишено без зміни.

Суд визнав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винуватими у тому, що вони 25 січня 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, домовилися між собою про незаконне заволодіння автомобілем для подальшої його реалізації. В цей день, поблизу центрального універмагу в м. Хмельницькому, вони звернулися до водія служби таксі «700-100» ОСОБА_5, що останній на автомобілі «Шкода Фабія», держномер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6, відвезе їх в смт. Ярмолинці Хмельницької області.

Приблизно о 1 год. 50 хв. під час руху на автодорозі Житомир-Чернівці неподалік бару «Смерека», ОСОБА_4, який знаходився на задньому пасажирському сидінні, згідно заздалегідь розподілених ролей, попросив водія зупинити автомобіль на узбіччі. Коли ОСОБА_3 відчинив передню пасажирську дверку, ОСОБА_4 умисно наніс удар пляшкою з-під пива в область голови ОСОБА_5, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя.

Після отриманого удару ОСОБА_5 вискочив з автомобіля і почав тікати, а ОСОБА_4 не наздогнавши потерпілого, повернувся в автомобіль, ввімкнув двигун і поїхав в напрямку м. Чернівці. ОСОБА_3 в цей час знаходився на місці події в лісосмузі, що на узбіччі дороги. Вранці ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4, домовившись з останнім про зустріч, приїхав в м. Чернівці, де вони реалізували викрадений автомобіль невстановленій слідством особі за 400 доларів США, виручені кошти поділили між собою. Внаслідок незаконного заволодіння автомобілем «Шкода Фабія», д.н. НОМЕР_1, його власнику ОСОБА_6 було завдано матеріальну шкоду в великому розмірі на суму 63811, 00 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 ставить питання про скасування постановлених судових рішень та закриття провадження у справі в частині засудження ОСОБА_4 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, про порушення права засудженого на захист, оскільки призначений адвокат допомагав слідству, а не підзахисному. Стверджує, що суд дослідив докази однобічно й неповно, з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, у звязку з чим неправильно встановив фактичні обставини справи та неправильно застосував кримінальний закон. Посилається на суперечливі, мінливі та непослідовні показання потерпілого ОСОБА_5, вказує, що алібі ОСОБА_4 не спростовано, відсутні докази, які вказують на його причетність до вчинення даного злочину. Зазначає про невиконання постанови суду від 10.08.2009 року про направлення справи прокурору для організації додаткового розслідування. Вважає, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 377 КПК України, оскільки не надано відповіді на усі доводи апеляцій.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 ставить питання про скасування постановлених судових рішень та направлення справи на нове розслідування. Вважає, що судом неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки висновки суду щодо доведеності вини його підзахисного та правильності кваліфікації його дій, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає про невиконання постанови суду від 10.08.2009 року про направлення справи прокурору на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_1, яка підтримала касаційні скарги, прокурора, який підтримав касаційні скарги частково та просив направити справу на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. 377 КПК України рішення апеляційної інстанції має бути докладно вмотивоване. При розгляді справи за апеляційною процедурою необхідно ретельно перевіряти усі доводи апеляцій, аналізувати їх, співставляти з тими доказами, що містяться в матеріалах справи, щоб наведені в апеляціях доводи не залишилися без реагування. У даній справі апеляційний суд ці вимоги закону не виконав.

Як убачається з матеріалів справи, на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2011 року засудженим ОСОБА_4, його захисником ОСОБА_1, захисником ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 були подані апеляції.

Засуджений ОСОБА_4 і його захисник ОСОБА_1 ставили питання про закриття кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Засуджений вказував, що досудове і судове слідство було проведено однобічно, неповно, з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, через що неправильно встановлено фактичні обставини справи та неправильно застосовано кримінальний закон. Зазначав про наявність алібі і непричетність до цього злочину.

Захисник ОСОБА_1, у поданій апеляції в інтересах ОСОБА_4 також стверджувала, що суд не спростував алібі засудженого, який заперечував причетність до вчиненого злочину. Зазначала, що дослідженими в суді доказами, які містяться у матеріалах іншої кримінальної справи №1-804-08 щодо ОСОБА_4, це алібі підтверджується.

Захисник ОСОБА_2 в апеляції, поданій в інтересах засудженого ОСОБА_3, також зазначав про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, внаслідок чого суд дав неправильну оцінку діям його підзахисного, порушив вимоги ст. 323 КПК України, неправильно застосував кримінальний закон.

Переглядаючи справу, апеляційний суд в ухвалі вказав про зміст усіх апеляцій на вирок, проте належним чином їхніх доводів про порушення КПК України (1001-05) , невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і неправильне застосування кримінального закону ретельно не проаналізував, не співставив з іншими доказами і не навів мотивів, чому взято до уваги одні докази і відкинуто інші з огляду на доводи про наявність суперечливих доказів.

Так, апеляційний суд не дав вичерпної відповіді на доводи апеляцій засудженого ОСОБА_4 і його захисника щодо доказів, які містяться в іншій кримінальній справі та підтверджують його алібі та про порушення КПК України (1001-05) щодо закриття 06 липня 2009 року кримінальної справи щодо ОСОБА_4, скасування цієї постанови і порушення кримінальної справи щодо нього повторно 23 листопада 2009року.

На думку колегії, це є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, оскільки викладені у апеляціях доводи залишилися без докладної відповіді, а їх ґрунтовна перевірка може вплинути на висновки суду.

З огляду на викладене, колегія суддів, вбачає порушення вимог ст. 377 КПК України апеляційним судом, внаслідок чого ухвала не може вважатися законною і підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду, суду належить перевірити усі матеріали кримінальної справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх, у разі необхідності, й з використанням процесуальних можливостей апеляційного суду, і постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону.