розглянула в судовому засіданні 15 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Камянобродського районного суду м. Луганська від 23 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24 травня 2011 року.

Вироком Камянобродського районного суду м. Луганська від 23 березня 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, що проживає по АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено кожного за ч. 2 ст. 296 КК України до трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного їм покарання з випробуванням, встановлено кожному іспитовий строк два роки.

Покладено на кожного з них, передбачені ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу, періодично з'являтись для реєстрації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи кримінально-виконавчу інспекцію.

Постановлено стягнути із засуджених в солідарному порядку на відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3, відповідно, 2774 грн та 3000 грн.

Питання щодо судових витрат і речових доказів вирішено відповідно до закону.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 24 травня 2011 року апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо них без зміни.

Суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за те, що вони та двоє невстановлених слідством осіб, усі у стані алкогольного спяніння, 17 березня 2007 року біля 24 години поблизу магазину «Петропавлівський» на вул. Артема у м. Луганську із хуліганських спонукань побили ОСОБА_3 Завдали множинних ударів руками та ногами, в результаті чого, заподіяли потерпілому забої головного мозку, мяких тканин поперекової області, нирок, субарахноїдальний крововилив, забійну рану тімяно-скроневої області, крововиливи волосистої частини голови, тулуба, лівої підпахової області, навколовушних областей, садна обличчя, перелом 9-10 ребер середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати судові рішення, а справу направити на нове розслідування, оскільки їх винуватість у вчиненні інкримінованого злочину не доведено. Стверджують, що судом порушено вимоги статей 257, 263, 275, 323 КПК України.

Окрім того, вважають, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки апеляційним судом належним чином не перевірені їх доводи, наведені в апеляції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважала касаційні скарги засуджених необґрунтованими, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 367- 369 КПК України посилання на однобічність або неповноту дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи є предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який за результатами перевірки на підставі ст. 366 КПК України має право на скасування вироку суду на вказаних підставах.

Доводи засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в касаційних скаргах про недоведеність їх винуватості у вчиненні злочину, за який їх засуджено, були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції за доводами апеляцій засуджених і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи.

При цьому апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції та зазначив, що вина засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 збили його з ніг, після чого ногами почали наносити удари по голові і тулубу; даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого; даними протоколу впізнання потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1; показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були безпосередніми очевидцями застосування насильства зі сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3; висновком судово-медичної експертизи № 1182 від 17 травня 2007 року, відповідно до якої ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованими.

У цьому звязку доводи засуджених про те, що судом прийнято рішення з порушенням вимог статей 257, 263, 275, 323 КПК України є безпідставними.

У касаційних скаргах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні посилання на порушення вимог ст. 370 КПК України, які тягнуть за собою скасування вироку.

Необґрунтованими є доводи їх скарг про те, що апеляційний суд не розглянув усі обставини справи в їх сукупності та не навів належної оцінки дослідженим по справі доказам, оскільки зміст ухвали апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України. В ній повно викладені підстави, через які апеляції засуджених визнано необґрунтованими.

Призначаючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особи засуджених.

З урахуванням позитивної характеристики винних за місцем проживання та роботи, їх віку та сімейного становища, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі, із встановленням іспитового строку.

Судом цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розвязаний з дотриманням вимог статей 28, 328 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень по справі, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Камянобродського районного суду м. Луганська від 23 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без зміни.