розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 березня 2012 року справу за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 1 листопада 2011 року,

постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Вінницькій області від 25 травня 2011 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як зазначено у постанові приводом для порушення кримінальної справи стали безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, а підставами достатні фактичні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Вказана постанова була оскаржена до Ленінського районного суду м.Вінниці адвокатом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, який вважає, що відсутні приводи і підстави для порушення кримінальної справи.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 вересня 2011 року задоволено скаргу та скасовано постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 1 листопада 2011року постанова суду першої інстанції залишена без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування зазначених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Вважає, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 порушена за наявності достатніх приводів та підстав, вказує, що місцевий суд порушив вимоги ст. 236-8 КПК України, оскільки вдався до оцінки доказів, що є неприпустимим на даній стадії, а апеляційний суд належно не перевірив доводи апеляції прокурора.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши її доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Тобто, на даній стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність обєктивних ознак, що характеризують подію злочину, і закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими ті чи інші обставини.

Здійснюючи контроль за законністю порушення кримінальної справи, суд повинен був перевірити чи є приводи і підстави, які вказують на ознаки злочину, чи достатньо даних для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства та чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження у справі. На цій стадії суд також повинен перевіряти законність джерел отримання даних, які стали приводом і підставою для порушення кримінальної справи.

Однак, розглядаючи скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 суд цих вимог закону не дотримався, вдався до аналізу і оцінки наявних у справі доказів.

Скасовуючи постанову слідчого від 25 травня 2011 року, суд указав, що на момент порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, як директора ПП Фірми «Хілд» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, не було узгоджених податкових повідомлень-рішень №0000013500 від 06.05.2011 року про визначення грошового податкового зобовязання на суму 1140169,00 грн. з яких 912135,00 грн. є основним платежем та 228034,00 грн. по штрафних санкціях та №0000023500 від 06.05.2011 року про визначення грошового податкового зобовязання на суму 899015,00 грн. з яких 719212,00 грн. є основним платежем та 179803,00 грн. по штрафним санкціям, які були видані Тростянецькою ЛДПІ у Вінницькій області на підставі акту перевірки №44/3530/33559275 від 14.04.2011 року.

Також, в оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначив, що вказані повідомлення рішення скасовані 08.08.2011 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, яка набрала законної сили.

Таке ствердження суперечить вимогам кримінально-процесуального закону, з дотриманням якого слід вирішувати питання наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, оскільки рішення адміністративного суду постановлене після порушення кримінальної справи.

Таким чином, місцевий суд під час розгляду скарги порушив вимоги ст. 236-8 КПК України, вдався до оцінки доказів.

Апеляційний суд не звернув увагу і не вказав на ці порушення під час перевірки судового рішення за наслідками розгляду апеляції прокурора, також послався у своїй ухвалі на цю ж постанову Окружного адміністративного суду м. Києва, не зважаючи на довідку цього суду, що рішення законної сили не набрало.

За таких обставин судові рішення у звязку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, місцевому суду з урахуванням викладеного, з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України необхідно перевірити доводи зазначеної скарги й надані слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області матеріали та прийняти обґрунтоване й законне рішення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 29вересня 2011року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 1 листопада 2011 року по справі за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи від 25 травня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.