розглянула 13 березня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві заяву Генерального прокурора України про перегляд за нововиявленими обставинами вироку колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 07 квітня 2005 року щодо ОСОБА_2

Вказаним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК не судимого,

засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 4 ст. 152 КК на строк дванадцять років; за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК на строк тринадцять років.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк тринадцять років.

ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року близько 20:45 ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння біля магазину «Олімп» по вул. Леніна у сел. Пологах Пологівського району Запорізької області зустрів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та запропонував їй вступити у статеві зносини за гроші. Проте ОСОБА_3 відмовила йому в цьому та пішла стежкою в бік вул. Шевченка. ОСОБА_2, маючи намір зґвалтувати потерпілу, наздогнав її, повернув обличчям до себе і завдав декілька ударів долонею та кулаком по обличчю, заподіявши легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_3 чинила опір, відштовхувала ОСОБА_2, намагалася вивільнитися. Під час боротьби вони перемістилися на город домоволодіння АДРЕСА_1, де ОСОБА_2 повалив потерпілу на землю, зняв одяг із нижньої частини тіла і зґвалтував дівчину. Під час насильницького статевого акту для подолання опору завдав потерпілій ще декілька ударів по різних частинах голови та верхній частині тулуба, заподіявши садна, надавив передпліччям лівої руки на шию та верхню частину тулуба, а потім з метою умисного вбивства здавив шию руками, що спричинило механічну асфіксію, від чого ОСОБА_3 померла.

В касаційному порядку вирок не оскаржувався.

У заяві Генеральний прокурор України просив переглянути вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2 за нововиявленими обставинами та скасувати зазначене судове рішення з направленням справи на нове розслідування до Генеральної прокуратури України. Обґрунтовуючи заяву, прокурор вказував на те, що при винесенні вироку суду не були відомі обставини, які доводять неправильність засудження ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 152, п. 10 ч. 2. ст. 115 КК, оскільки під час досудового розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_4 останній 21 серпня 2006 року звернувся з явкою з повинною, в якій повідомив про обставини вчиненого злочину у вересні 2004 року біля магазину-кафе «Олімп» по вул. Леніна у сел. Пологах. Прокурор стверджував, що при розслідуванні нововиявлених обставин зібрані докази, які вказують на вчинення злочинів щодо ОСОБА_3 саме ОСОБА_4 і одночасно свідчать про відсутність обєктивних даних, що ці злочини щодо цієї ж потерпілої вчинив ОСОБА_2, докази стосовно винності якого сфальсифіковано.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, пояснення прокурора на підтримання заяви Генерального прокурора України, захисника, який підтримав цю заяву, перевіривши кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та матеріали розслідування за нововиявленими обставинами, обговоривши доводи, викладені в заяві, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 400-5 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Як убачається із заяви прокурора, під час досудового слідства у кримінальній справі щодо ОСОБА_4 останній 21 серпня 2006 року звернувся з явкою з повинною, в якій повідомив про обставини вчиненого злочину у вересні 2004 року біля магазину-кафе «Олімп» по вул. Леніна у сел. Пологах.

Під час неодноразових допитів, у тому числі при відтворенні обстановки та обставин події, ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні цього злочину і повідомив про обставини та місце вчинення вбивства ОСОБА_3, поєднаного з її зґвалтуванням.

У результаті перевірки цієї явки з повинною було встановлено, що за вчинення злочинів, про які повідомив ОСОБА_4, вже засуджено ОСОБА_2

Разом із тим, касаційний суд під час перевірки нововиявлених обставин у справі щодо ОСОБА_2 встановив безумовні підстави, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 400-5 КПК, для перегляду судового рішення щодо засудженого у звязку з виявленням обставин, не відомих суду при винесенні судового рішення, які самі по собі та разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження.

Як свідчать матеріали справи, злочини щодо ОСОБА_3 були вчинені ІНФОРМАЦІЯ_3 року. ОСОБА_4 було затримано влітку 2005 року. Під час розслідування справи за іншим обвинуваченням ОСОБА_4 написав явку з повинною 21 серпня 2006 року і під час допитів доповнював свої показання про участь у злочинах, що мали місце у вересні 2004 року, деталізував їх.

Зокрема, у явці з повинною та під час допиту як обвинуваченого в іншій справі ОСОБА_4 повідомив про те, що у вересні 2004 року, перебуваючи у кафе «Олімп», розташованого поблизу місцевої школи, побачив дівчину віком 16-17 років, яка йшла головною вулицею на паралельну вулицю. Пройшовши за потерпілою метрів сімдесят, напав на неї ззаду. Здавивши горло, затягнув у зарослі зростаючого на приватному полі буряку. Перемістивши тіло дівчини на відстань 40-50 метрів від стежки, зірвав з неї одяг і зґвалтував. На звороті протоколу явки з повинною ОСОБА_4 власноручно намалював схему, де вказав місце розташування кафе, школи, місце проведення дискотеки, стежку та місце вчинення злочину.

Після написання явки з повинною та допиту в якості обвинуваченого 22 серпня 2006 року ОСОБА_4 додатково повідомив, що приїхав у кафе засвітло і вживав алкогольні напої на літньому майданчику. Коли почало темніти, побачив дівчинку вже 13-15 років, яка йшла вулицею Леніна і вирішив її зґвалтувати. Узявши свій велосипед «Україна» зеленого кольору, він пішов за нею провулком.

Приблизно через 70 метрів кинув свій велосипед на стежці, наздогнав потерпілу і схопив її ззаду за шию обома руками. Піднявши дівчину над землею та продовжуючи стискувати шию, проніс потерпілу метрів сорок у глиб городу і поклав її на землю. Знявши нижню білизну потерпілої, зґвалтував її. Труп залишив на полі і на велосипеді повернувся до кафе, але туди не заходив, оскільки там були працівники міліції.

11 квітня 2007 року, так само ще до призначення розслідування нововиявлених обставин, при відтворенні обстановки та обставин події (а. с. 29 матеріалів розслідування) ОСОБА_4 повідомив, що вживав алкогольні напої на літньому майданчику кафе «Олімп». Того дня поруч із кафе проходила дискотека і на вулиці було багато людей. ОСОБА_4 пояснив, що через деякий час дівчина, яку він, перебуваючи в кафе побачив раніше, поверталась у зворотньому напрямку в бік сільського клубу. Він показав стежку, якою він пішов за потерпілою. Вказав приблизно місце вчинення злочину город, на якому під час вчинення злочину смугами ріс буряк заввишки 0,5 м.

ОСОБА_4 пояснив, що зріст потерпілої становив приблизно 1,6 м, а вік від 15 до 18 років. Крім того, ОСОБА_4 вказав, у який спосіб він утримував потерпілу, переносячи її зі стежки на город, а саме вигином правої руки, обхопивши шию. При цьому ОСОБА_4 стверджував, що крім удушення вигином правої руки, інший спосіб застосування насильства він не використовував.

ОСОБА_4 показав, що переніс тіло на відстань близько 20 м від стежки і поклав дівчину головою в напрямку до залізобетонного паркану. Повідомив, що коли він вчиняв цей злочин, було темно і люди, які ходили стежкою, його не бачили. Стверджував, що зґвалтував потерпілу і задовольнив статеву пристрасть у неприродний спосіб, але не памятає, в якому порядку він це зробив.

При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_4 згадав, що у потерпілої був пакет, у якому знаходилися пластикова пляшка ємністю від 1 до 1,5 л із розливним пивом, 2 пачки цигарок без фільтра «Прима» або «Козак», 2 загальних зошити з червоними обкладинками з кількістю сторінок від 24 до 96. Один зошит мав папір високої якості.

Цей пакет, який лежав біля велосипеду на стежці, ОСОБА_4 забрав із собою, залишаючи місце злочину. Він також згадав, що під час вчинення злочину щодо ОСОБА_3 був взутий у сандалії темно-коричневого кольору, підошва яких мала малюнок у вигляді падаючої краплі.

Також ОСОБА_4 вказав магазин «Олімп», де він ІНФОРМАЦІЯ_3 року вживав спиртні напої і побачив ОСОБА_3, стежку, якою вона йшла біля магазину та будівлі олійниці, місце на стежці, де він напав на неї, відтворив обставини її удушення, механізм нанесення тілесних ушкоджень, маршрут, за яким він переніс потерпілу на город, де він здійснив насильницькі дії щодо ОСОБА_3 та залишив її труп.

Вказані ОСОБА_4 конкретні місця збігаються з протоколом огляду місця події, а також механізмом завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3

До того ж згідно з висновками додаткової судово-медичної експертизи від 16 січня 2008 року № 106, з урахуванням даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3, а також даних відтворення обстановки і обставин події від 13 квітня 2007 року не виключається можливість утворення ушкоджень у ОСОБА_3 у спосіб, показаний ОСОБА_4

Органи досудового слідства під час перевірок явок з повинною встановили, що ОСОБА_4 у період із 01 лютого 2002 року по серпень 2005 року мешкав у сел. Пологах та станом на вересень 2004 року працював у ЗАТ «Мінерал»; протягом 20022005 років на території Пологівського району Запорізької області він вчинив сім нападів на малолітніх дівчат з метою їх зґвалтування та задоволення статевої пристрасті у неприродний спосіб.

Напади ОСОБА_4 вчиняв у стані алкогольного спяніння у малолюдних місцях з приведенням потерпілих у безпорадний стан шляхом захоплення та здавлювання шиї, що повністю підтверджується показаннями свідків, засудженого ОСОБА_4 та висновками судово-медичних експертиз.

Як убачається із заяви, на цей час Генеральною прокуратурою України доведено вину ОСОБА_4 у 45 насильницьких злочинах, за вчинення яких судами у грудні 2008 та липні 2011 року щодо ОСОБА_4 винесено три обвинувальні вироки та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

У свою чергу, як правильно зазначено у заяві прокурора, показання ОСОБА_2 стосовно вбивства і зґвалтування ОСОБА_3 були суперечливими і непослідовними стосовно подій, які відбулися.

За показаннями свідка ОСОБА_5, засуджений під час досудового та судового слідства вину у вчиненні цих злочинів визнав під впливом працівників міліції. Сам ОСОБА_2 дав показання і про фізичне насильство з їх боку з вимогою визнати вину.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 02 жовтня 2004 року № 549 у ОСОБА_2 виявлені садна на обличчі, на правому променевому суглобі та лівій голені, яких, за показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, після загибелі ОСОБА_3 у засудженого не було.

Убачаються тілесні ушкодження на обличчі ОСОБА_2 також згідно з протоколом огляду відеозапису відтворення обстановки і обставин події.

Крім того, в результаті розслідуванням нововиявлених обставин встановлено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону під час збирання доказів (ст. 186 КПК), зокрема щодо вилучення одягу ОСОБА_2, підданого в подальшому експертному дослідженню. За показаннями ОСОБА_2, одяг він зібрав і приніс до міліції сам. Його одяг разом з одягом інших осіб було звалено в одній із кімнат у кульках, які не були оглянуті, упаковані й опечатані, валялися відкритими.

Ці показання фактично підтвердили свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, при чому перший із них заперечив наявність своїх підписів на чотирьох протоколах слідчих дій від 27 вересня 2004 року, а другий свою участь у слідчих діях із вилучення одягу.

До того ж із проведеного розслідування нововиявлених обставин за показаннями свідків убачається, що ОСОБА_2 не перебував у магазині-кафе «Олімп» у той час, коли туди заходила ОСОБА_3

З урахуванням зазначених доказів та встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що органи досудового слідства під час розслідування нововиявлених обставин зібрали достатні дані, які вказують на причетність ОСОБА_4 до злочинів щодо потерпілої ОСОБА_3

Переконливих доказів, зібраних із дотриманням вимог процесуального закону, стосовно вчинення цих злочинів ОСОБА_2 у справі немає.

За таких обставин висновки апеляційного суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за ч. 4 ст. 152, п. 10 ч. 2. ст. 115 КК не можна визнати законними та обґрунтованими.

Тому вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа направленню на нове розслідування.

Керуючись статтями 395, 396, ч. 1 ст. 400-10 КПК, колегія суддів

Заяву Генерального прокурора України про перегляд справи щодо ОСОБА_2 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 07 квітня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати і направити справу на нове розслідування до Генеральної прокуратури України.