розглянула 13 березня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2011 року.

Цим вироком скасовано вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2010 року в частині призначення покарання і засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, судимого вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 лютого 2010 року за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, на підставі статей 75, 104 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік,

за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.

ОСОБА_1 визнано винним у злочині, вчиненому повторно за таких обставин. 15 серпня 2010 року на вул. Леніна в с. Громасі Уманського району Черкаської області ОСОБА_1 відкрутив ліву задню ступицю колеса бортового причепа від вантажного автомобіля КАМАЗ (1982 року випуску; реєстр № НОМЕР_1) вартістю 2000 грн, належного ОСОБА_2 А наступного дня о 10:00 вкрав цю деталь.

У касаційній скарзі прокурор просив вирок апеляційного суду скасувати через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та повернути справу на новий апеляційний розгляд. При цьому прокурор стверджував, що апеляційний суд у вироку фактично переоцінив докази і всупереч вимогам закону не провів судового слідства у справі.

У касаційній скарзі з урахуванням доповнень до неї засуджений просив скасувати судові рішення і направити справу на нове розслідування. При цьому засуджений послався на порушення його права на захист, непроведення апеляційним судом судового слідства, порушення місцевим судом вимог ст. 299 КПК, незясування дійсної вартості викраденої ступиці.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, пояснення прокурора (який підтримав касаційну скаргу прокурора та частково засудженого і додатково зазначив, що вирок апеляційного суду має бути скасовано у звязку з ненаданням ОСОБА_1 права виступити в дебатах і з останнім словом), засудженого (який підтримав свою касаційну скаргу), перевіривши справу, обговоривши доводи, викладені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а скарга засудженого частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з частинами 6, 7 ст. 362 КПК у процесі апеляційного розгляду справи передбачено проведення судових дебатів і надання підсудному останнього слова, якщо він брав у такому розгляді участь.

Між тим, із вироку апеляційного суду не убачається, що ОСОБА_1, який брав участь в апеляційному розгляді справи, надавалося право виступити в дебатах і з останнім словом (протокол судового засідання не вівся, оскільки судове слідство не проводилося).

Відповідно до ч. 2 ст. 370 КПК це є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і безумовною підставою для скасування вироку.

Тому вирок апеляційного суду не може залишатись у силі і підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду справу належить розглянути з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, зокрема прав сторін, перевірити доводи засудженого ОСОБА_1, викладені у касаційній скарзі та в доповненні до неї, про порушення його права на захист та дотримання місцевим судом положень ст. 299 КПК.

Керуючись статтями 395, 396 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати і справу направити на новий апеляційний розгляд.