розглянула в судовому засіданні 13 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 2 серпня 2011 року.

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого, у 2009 році за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 204 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки

засуджено за ч. 2 ст. 204 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу на суму 3000 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції і обладнання для її виготовлення.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків визначено ОСОБА_6 покарання у виді 3000 грн. штрафу з конфіскацією незаконно виготовленої продукції і обладнання для її виготовлення і у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно ч. 3 ст. 72 КК України постановлено основне покарання у виді 3000 грн. штрафу з конфіскацією незаконно виготовленої продукції і обладнання для її виготовлення виконувати самостійно.

ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він, будучи раніше судимим за ст. 204 КК України, з метою незаконного отримання грошових коштів для існування шляхом незаконного виготовлення алкогольних напоїв за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 пристосував і використав приміщення гаражу, як підпільний цех з виготовлення алкогольних напоїв.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5, знаходячись в приміщенні підпільного цеху, використовуючи недоброякісну сировину, шляхом проведення хімічних реакцій, незаконно виготовив фальсифіковану горілку з метою збуту.

Восени 2010 року ОСОБА_5 знаходячись на ринку в сел. Жовтневе Красногвардійського району незаконно придбав у невстановленої особи спирт обємом 50 літрів, з якого виготовив алкогольні напої.

5 січня 2011 року співробітниками міліції в ході обшуку домоволодіння ОСОБА_5 були вилучені ємності з спритовміською рідиною в кількості 8 літрів.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

У касаційній скарзі прокурор просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилався на те, що суд, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 75, ч. 3 ст. 78 КК України, вдруге застосував до ОСОБА_8 ст. 75 КК України та звільнив його від відбування покарання з випробуванням, хоча він скоїв новий злочин в період іспитового строку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених та належно оцінених судом.

Дії засудженого за ч. 2 ст. 204 КК України кваліфіковані правильно, що також не оспорюється у касаційній скарзі.

Відповідно до вимог ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Згідно із розясненнями, що містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 р. № 7 (v0007700-03) , виходячи зі змісту ч. 2 ст. 75, ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

На порушення зазначених вимог закону розяснень Пленуму Верховного Суду України суд, призначаючи засудженому ОСОБА_8покарання на підставі ст. 71 КК України, повторно застосував до нього ст. 75 КК України.

У звязку з вищезазначеним колегія суддів вважає, що судове рішення щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно та обєктивно дослідити всі докази, дати їм належну оцінку та, за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення, призначити покарання, яке відповідало б вимогам ст.ст. 65, 71, 72, 78 КК України.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 2 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.