Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого-судді Шилової Т.С., суддів Матієк Т.В., Марчук Н.О., за участю прокурора Міщенко Т.М., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 28 квітня 2011 року щодо ОСОБА_6
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2011 року
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 5 ст. 191 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, повязані з організаційно - розпорядчими функціями, на строк 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі філії Відділення ПАТ «Промінвестбанк» у м. Полтаві 71294 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28 квітня 2011 року даний вирок залишено без зміни.
Як установив суд, ОСОБА_6, будучи службовою особою, з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність, та обіймаючи посаду начальника сектору інкасації та перевезення цінностей відділу безпеки банківської діяльності філії Відділення ПАТ «Промінвестбанк» у м. Полтаві, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи як інкасатор, протягом серпня листопада 2009 року вчинив умисні дії, обєднані єдиним умислом, направлені на привласнення ввірених йому у звязку з виконанням службових обовязків грошей із терміналів ТОВ «Айбокс» за таких обставин.
Так, 14 серпня 2009 року ОСОБА_6 отримав заявку від ТОВ «Айбокс» на проведення 15 - 16 серпня 2009 року інкасації грошей з терміналів у м. Полтаві. 15 вересня 2009 року ОСОБА_6 особисто провів інкасацію грошей з терміналу № 260907 у розмірі 17074 грн та з терміналу № 267665 у розмірі 14485 грн. Отриманих коштів у касу банку не здав і привласнив їх.
Аналогічним чином ОСОБА_6 привласнив гроші 24 серпня 2009 року в розмірі 25735 грн, 12 вересня 2009 року - 10172 грн та 16472 грн, 03 жовтня 2009 року - 28497 грн та 23054 грн, 10 жовтня 2009 року - 15929 грн, 31 жовтня 2009 року - 16521 грн та 17049 грн, 14 листопада 2009 року - 11388 грн, 28 листопада 2009 року - 30474 грн та 12383 грн.
А всього протягом серпня листопада 2009 року ОСОБА_6 з використанням свого службового становища привласнив ввірені йому грошові кошти на загальну суму 239233 грн.
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд у звязку з неповнотою досудового і судового слідства, а також істотним порушенням судом вимог кримінально - процесуального закону. Вважає, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, а ухвала апеляційного суду - вимогам ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні, аналіз доказів, досліджених під час судового слідства, проведеного апеляційним судом, та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.
Проте, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при її розгляді та винесенні ухвали не дотримався вимог вказаної норми кримінально - процесуального закону.
Так, засуджений та його захисник, не погодившись з вироком суду першої інстанції, подали апеляції, в яких порушувалося питання про скасування вироку та закриття провадження по справі з мотивів неповноти та однобічності досудового і судового слідства, а також істотного порушення вимог КПК України (1001-05) .
Зокрема, в апеляції засудженого ОСОБА_6 стверджувалося, що орган досудового слідства і суд не встановили механізму привласнення грошей. Суд не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, безпідставно визнав доказом у справі запис камери відеоспостереження в магазині «Універсам» по вул. Калініна, 45\4 в м. Полтаві від 28 листопада 2009 року . При цьому, у справі відсутні відеозаписи камери спостереження у приміщенні каси банку в дні інкримінованих засудженому злочинів. Висновок суду про те, що ОСОБА_6 знищив з компютера файли із заявами ТОВ «Айбокс», є припущенням.
Захисник ОСОБА_5 у своїй апеляції стверджує про незаконність вироку місцевого суду і вказав на аналогічні порушення, викладені в апеляції засудженого. Крім того, зазначає, що інкасація айбоксів 15, 24 серпня, 12 вересня та 03 жовтня 2009 року проводилася за участю працівників державної служби охорони, що унеможливлює вчинення злочину в ці дні саме ОСОБА_6 Звертає увагу суду на те, що ТОВ «Айбокс» заявило вимогу про стягнення лише матеріального збитку на суму 71 294 грн, у той же час як за вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у привласненні коштів цього товариства в розмірі 239233 грн.
Апеляційний суд, зазначаючи в резолютивній частині ухвали, що апеляції засудженого та його захисника задоволенню не підлягають, усупереч вимогам ст. 377 КПК України не дав жодної відповіді на доводи апелянтів стосовно істотних порушень органами досудового слідства та судом першої інстанції вимог кримінально - процесуального закону, а обмежився лише загальним висновком про те, що посилання апелянтів на інші обставини та порушення норм КПК України (1001-05) не є спроможними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не підтверджуються матеріалами справи.
Отже, суд апеляційної інстанції порушив право учасників процесу на обєктивний та неупереджений розгляд справи в апеляційному порядку. Вказані порушення вимог кримінально - процесуального закону є істотними, а тому ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною та обґрунтованою. Вона підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України, з направленням справи на новий апеляційний розгляд, а касаційна скарга захисника частковому задоволенню.
Під час нового розгляду апеляційному суду належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх, у тому числі шляхом проведення судового слідства, в ході якого, зокрема, допитати ОСОБА_6, представників банку, ТОВ «Айбокс», магазину «Універсам» та інших причетних осіб щодо джерел і порядку отримання доказу - відеоспостереження від 28 листопада 2009 року і за необхідності слід призначити і провести відповідну криміналістичну експертизу для встановлення належності й допустимості цього доказу; перевірити доводи апелянтів про відсутність запису відеоспостереження у приміщенні банку в період скоєння інкримінованого злочину з урахуванням обставин звернення 16 грудня 2009 року банка із заявою про порушення кримінальної справи (т. 1 а.с. 8); допитати представника ТОВ «Айбокс» щодо розміру заподіяних злочином матеріальних збитків; ретельно дослідити всі інші доводи в апеляціях засудженого та його захисника, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, прийняти обґрунтоване рішення, належним чином його мотивувати.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 28 квітня 2011 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
С у д д і: Шилова Т.С. Матієк Т.В. Марчук Н.О.