Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,

суддів Сахна Р.І., Пузиревського Є.Б.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 липня 2011 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 18 серпня 2008 року приблизно о 19:00 за попередньою змовою з

ОСОБА_2 проникли до квартири АДРЕСА_1 в

м. Ялта Автономної Республіки Крим, де із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, завдавши йому декілька ударів в обличчя та тулуб, відкрито заволоділи належним ОСОБА_3 майном на загальну суму 4600грн.

У касаційній скарзі заступник прокурора Автономної Республіки Крим просить вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінити у звязку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд в резолютивній частині вироку помилково визначив початок строку відбування покарання ОСОБА_1 з 18 травня 2011 року.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який вважав касаційну скаргу обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до статей 56, 63 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 21 січня 1993 року договірні сторони зобовязуються відповідно до умов, передбачених цією Конвенцією, на вимогу видавати один одному осіб, які знаходяться на їх території, для притягнення до кримінальної відповідальності або для приведення вироку у виконання. Видача особи для приведення вироку у виконання провадиться за діяння, які відповідно до законодавства договірних сторін запитувача та запитуваної є карними і за здійснення яких особу, видача котрої потрібна, було засуджено до позбавлення волі на термін не менше шести місяців або до більш тяжкого покарання. Якщо особу, видача якої потрібна, притягнуто до кримінальної відповідальності або засуджено за інший злочин на території запитуваної договірної сторони, її видачу може бути відстрочено до припинення карного переслідування, приведення вироку у виконання або до звільнення від покарання.

Згідно з матеріалами справи вказаним вироком ОСОБА_1 засуджено за злочин, який він вчинив 18 серпня 2008 року. В ході його розслідування ОСОБА_1 було оголошено в розшук, а в подальшому зясовано, що на території Росії його засуджено вироком Перовського районного суду Східного адміністративного округу м. Москви від 16 грудня 2008 року за п. «г» ч. 2 ст. 161 КК Російської Федерації до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Постановою Президії Московського міського суду від 16 жовтня 2009 року ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. При цьому строк призначеного йому покарання обраховується з 14 вересня 2008 року.

За результатами екстрадиційної процедури Російська Федерація видала ОСОБА_1 правоохоронним органам України тимчасово на строк

3 місяці для притягнення до кримінальної відповідальності на території України, який прибув до Сімферопольського слідчого ізолятора 18 травня 2011 року. Досудове слідство у кримінальній справі закінчено 21 червня

2011 року, 25 червня 2011 року заступник прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим затвердив обвинувальний висновок та цього ж дня направив справу на розгляд до суду.

За результатами розгляду справи, суд визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та у резолютивній частині вироку відповідно до вимог статей 335 338 КПК України (1001-05) вказав дату, з якої обчислюється початок строку відбування покарання 18 травня 2011 року.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, а саме з визначеною в резолютивній частині вироку датою початку строку відбування

ОСОБА_1 призначеного покарання, прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, звернувся до суду з клопотанням в порядку

ст. 411 КПК України (т. 2, а.с. 31) про уточнення дати відрахування строку покарання за вироком суду від 19 липня 2011 року щодо ОСОБА_1

Відповідно до розяснень, що містяться у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 (v0011700-90) «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, повязаних з виконанням вироків», у порядку, передбаченому

ст. 411 КПК України, суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків, серед іншого, про зарахування попереднього увязнення в строк відбуття покарання, якщо таке зарахування не проведено судом або допущено неточність при його обчисленні.

За результатом розгляду вказаного клопотання, постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2011 року (т. 2, а.с. 47) внесено уточнення в резолютивну частину вироку місцевого суду та постановлено відраховувати початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 з моменту затримання останнього в іноземній державі Російській Федерації після відбування покарання за вироком Перовського районного суду Східного адміністративного округу м. Москви від 16 грудня 2008 року з метою екстрадиції для виконання цього вироку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення районного суду про уточнення дати затримання засудженого ОСОБА_1 є правильним.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону колегією суддів по справі не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від

19 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим без задоволення.