розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Перевальського районного суду Луганської області від 26 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 18 червня 2010 року.

Вироком Перевальського районного суду Луганської області від

26 січня 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше судимого:

- вироком Перевальського районного суду Луганської області від 6 листопада 2008 року за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з іспитовим строком тривалістю 1 рік;

- вироком Перевальського районного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року за ч. 2 ст. 164 КК України за сукупністю вироків до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 3 місяця,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за цим вироком і покарання за вироком Перевальського районного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 13 вересня 2009 року приблизно о 21:00 в стані алкогольного спяніння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 під час сварки зі своїм рідним братом ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, завдав йому 2 удари в голову, від яких останній упав, а потім не менше 12 ударів ногою в тулуб, заподіявши йому при цьому тяжкі тілесні ушкодження, від яких 19 вересня 2009 року ОСОБА_2 помер у Перевальській центральній районній лікарні.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 18 червня

2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни .

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 121 на ст. 119 КК України. Вважає, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено однобічно, необєктивно, неповно. У нього не було умислу завдавати потерпілому тяжке тілесне ушкодження, зокрема таке, що потягло його смерть.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про законність та обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення за наявними у справі та додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржено.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у заподіянні потерпілому ОСОБА_2 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що потягло смерть потерпілого за обставин, установлених судом, є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які дослідженні, належно оцінені судом та детально викладені у вироку.

Підґрунтям цього висновку, зокрема, є: явка з повинною засудженого ОСОБА_1 та його показання під час досудового слідства, які узгоджуються із даними, що містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин події, у ході якого останній розказував та показував, як він завдав ударів потерпілому, а також узгоджуються з даними протоколу очної ставки між засудженим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_3 та протоколом огляду місця події, висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого смерть потерпілого знаходиться у прямому причинному звязку з тяжкими тілесними ушкодженнями та з іншими наведеними у вироку доказами, сумніву щодо достовірності яких немає.

Обєктивність оцінки зазначених у вироку доказів було перевірено апеляційним судом. При цьому будь-яких порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених у вироку доказів з боку органів досудового слідства і суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Крім того, відповідно до вимог ст. 67 КПК України, оцінка доказів у справі є виключно компетенцією суду, який постановив вирок. Перевіркою матеріалів справи касаційним судом також встановлено, що судом першої інстанції вимоги зазначеного закону повністю дотримані.

Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що умислу завдавати потерпілому тяжкі тілесні ушкодження від яких настала смерть потерпілого у нього не було, перевірялися судом як першої, так й апеляційної інстанцій і не знайшли свого підтвердження, а тому доводи касаційної скарги засудженого про неправильну кваліфікацію його дій колегія суддів вважає безпідставними.

Посилання засудженого про застосування до нього незаконних методів слідства під час досудового слідства не підтверджуються матеріалами справи, а тому суд визнає їх безпідставними.

Постановою прокурора Перевальського району Луганської області від 23 грудня 2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо старшого слідчого Перевальського РВ ГУМВС України ОСОБА_4 та оперуповноваженого ОСОБА_5 за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених статтями 364, 365 КК України.

Досудове слідство та судовий розгляд справи проведено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, відсутності обставин, що помякшують покарання та з урахуванням обставин, що його обтяжують. Підстав для помякшення покарання колегія суддів не вбачає, оскільки вважає його таким, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які би могли вплинути на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись статтями 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Перевальського районного суду Луганської області від 26 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 18 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.