Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

з участю прокурора Парусова А.М.

розглянула в судовому засіданні 13 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 вересня 2011 року.

Вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2011 засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18.10.2005 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільненого 17.07.2008 року згідно постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.07.2008 року умовно-достроково на 3 місяці 8 днів,

- за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності;

- за ч. 1 ст. 317 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 вересня 2011 року вирок районного суду залишено без зміни.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 2 жовтня 2009 року в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, за місцем свого мешкання, незаконно виготовив, та зберігав з метою збуту 0,9 мл. психотропну речовину «кустарно виготовлений препарат із ефедрину, псевдоефедрин» (до складу якого входить «первінтін»), кількість якої в перерахунку на суху масу складає 0,078 гр., яку останній 2 жовтня 2009 року приблизно о 10 год. 00 хв. в зазначеному помешканні безоплатно незаконно збув ОСОБА_2

12 листопада 2009 року ОСОБА_1 за місцем свого помешкання повторно, незаконно виготовив та зберігав з метою збуту 2,0 мл. психотропну речовину «кустарно виготовлений препарат із ефедрину, псевдоефедрин» (до складу якого входить «первінтін»), кількість якої в перерахунку на суху масу складає 0,168 гр., яку останній в той же день близько 18 год. 05 хв., на території бази «Райсільхозхімії», розташованої за адресою: пров. Дорожній, 5 смт. Магдалинівка, повторно за 100 грн., незаконно збув ОСОБА_3

Крім того, 15 листопада 2009 року приблизно об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 надав за місцем свого проживання приміщення жилого будинку, домоволодіння по АДРЕСА_1, для вживання психотропної речовини ОСОБА_4, яка вжила шляхом інєкції особливо небезпечну психотропну речовину.

15 листопада 2009 року ОСОБА_1 за місцем свого помешкання повторно, незаконно виготовив та зберігав з метою збуту 1,1 мл. психотропну речовину «кустарно виготовлений препарат із ефедрину, псевдоефедрин» (до складу якого входить «первінтін»), кількість якої в перерахунку на суху масу складає 0,022 гр., яку останній в той же день приблизно об 11 год. 00 хв., повторно за 50 грн., в зазначеному приміщенні незаконно збув ОСОБА_4

Також, 18 листопада 2009 року ОСОБА_1 за місцем свого помешкання повторно, незаконно виготовив та зберігав з метою збуту 3,8 мл. психотропну речовину «кустарно виготовлений препарат із ефедрину, псевдоефедрин» (до складу якого входить «первінтін»), кількість якої в перерахунку на суху масу складає 0,122 гр., яку останній в той же день приблизно о 19 год. 45 хв., повторно за 200 грн., незаконно збув ОСОБА_5

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про зміну судових рішень у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі, внаслідок суворості, та просить призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував дані про його особу та обставини, які помякшують покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України відповідають фактичним обставинам справи й обґрунтовані сукупністю досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів та не оскаржуються засудженим.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи засудженого, про те, що призначене йому судом покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та його особі внаслідок суворості є необґрунтованими.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд виходив із загальних засад призначення покарання та врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини їх вчинення, дані про особу засудженого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, перебуває на обліку у лікаря нарколога.

Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою засудженого та виніс мотивовану ухвалу, якою обґрунтовано визнав вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а призначене покарання таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Посилання засудженого на необхідність врахування при призначенні покарання визнання ним вини у скоєні злочину та щире каяття є безпідставним, оскільки, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, як під час досудового слідства так і в суді, свою вину у вчиненні злочинів не визнав.

За таких обставин підстав для помякшення призначеного ОСОБА_1 покарання колегія суддів не вбачає, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України та є достатнім й необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з тим, в порядку ст. 395 КПК України, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах предявлено їм обвинувачення.

Як вбачається з постанови про притягнення ОСОБА_1 у якості обвинуваченого та обвинувального висновку, органом досудового слідства його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечних психотропних речовин, повторно, вчинене особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст. 309, 317 КК України.

Суд, дійшовши обґрунтованого висновку щодо доведеності винуватості засудженого за ч. 2 ст. 307 КК України, виключив з обвинувачення кваліфікуючу ознаку - незаконне придбання психотропної речовини, прийшовши до висновку, що психотропні речовини засуджений не придбав, а виготовив.

Оскільки ОСОБА_1 не притягувався до відповідальності за незаконне виготовлення психотропних речовин, колегія суддів вважає за необхідне виключити дану кваліфікуючу ознаку з мотивувальної частини вироку.

Оскільки під час перегляду справи апеляційний суд не звернув увагу на наведені обставини, зміні підлягає і ухвала апеляційного суду.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень не встановлено.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення.

В порядку ст. 395 КПК України вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключивши з їх мотивувальних частин кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 307 КК України виготовлення психотропних речовин.

У решті судові рішення залишити без зміни.