Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Голюги В.В.,

розглянула 13 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у її розгляді судом апеляційної інстанції, на ухвалу зазначеного суду.

В цій справі вироком Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, 1990 р. н., не судимого, громадянина України,

за ч. 1 ст. 289 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2011 року цей вирок змінено, а саме: за ч. 2 ст. 289 КК України та за сукупністю злочинів помякшено призначене ОСОБА_1 покарання до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено його від відбування покарання з випробовуванням протягом трирічного іспитового строку з покладенням обовязків, передбачених пп. 3, 4 ст. 76 КК України.

Згідно вироку, ОСОБА_1, 12, 13 та 15 листопада 2010 року, кожний раз приблизно о 2 годині, але в різних місцях м. Одеси, незаконно заволодівав автомобілями «ВАЗ-2105», «ВАЗ-2101» та «ВАЗ-2107», спричиняючи їх власникам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 16?000, 10?799 та 16?500 грн відповідно.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд через те, що суд не застосував до засудженого за ч. 2 ст. 289 КК України додаткову міру покарання у виді конфіскації майна та необґрунтовано звільнив його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В запереченнях на скаргу прокурора захисник ОСОБА_5 просить залишити без зміни ухвалу апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки про винуватість ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за частинами 1 та 2 ст. 289 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, доводи ж про необґрунтоване застосування апеляційним судом положень ст. 75 КК України безпідставні.

Так, звільняючи засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, апеляційний суд врахував щире каяття ОСОБА_6, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повне визнання ним своєї вини, зявлення із зізнанням, позитивні характеристики за місцем проживання та навчання, стан здоровя його матері та те, що потерпілі не наполягали на суворому покаранні, двом з них повернуто автомобілі, а проти задоволення позову третього засуджений не заперечував.

Доводи, які б ставили під сумнів правильність цих висновків апеляційного суду, у касаційній скарзі не зазначені.

Санкція ч. 2 ст. 289 КК України не передбачає обовязкової конфіскації майна, отже відсутні підстави вважати явно несправедливим рішення суду про незастосування такого альтернативного додаткового покарання.

Окрім того, суд першої інстанції також не призначив додаткове покарання, внаслідок чого у апеляційного суду відсутні процесуальні підстави для ухвалення рішення про конфіскацію майна, оскільки апеляцію подано тільки захисником засудженого.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу та постановити законне, обґрунтоване й справедливе рішення не встановлено.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2011 року щодо вироку Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2011 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - без задоволення.