розглянула 13 березня 2012 року в м. Києві справу про оскарження постанови прокурора про порушення кримінальної справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у її розгляді судами першої та апеляційної інстанцій, на рішення зазначених судів.

В цій справі постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 червня 2011 року задоволено скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та скасовано постанову заступника прокурора Харківської області від 22 квітня 2011 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом привласнення службовими особами УСТЦ ТСО України та ЗАТ «УСТК» у 1996-1998 роках ввіреного їм майна в особливо великих розмірах загальною вартістю 1667900 грн - майнового комплексу на АДРЕСА_1.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2011 року скаргу прокурора залишено без задоволення, а вищезазначену постанову місцевого суду - без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування цих рішень, оскільки висновки судів про відсутність підстав до порушення кримінальної справи не відповідають її фактичним обставинам.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки про відсутність підстав до порушення кримінальної справи зроблені у відповідності до фактичних обставин, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, ці фактичні обставини не підлягають перегляду у касаційному порядку.

При розгляді справи не було допущено порушень вимог кримінально-процесуального закону які б, у відповідності до положень ст. 370 КПК України, можна було визнати істотними.

Так, суд першої інстанції свій висновок про відсутність підстав до порушення кримінальної справи за дії, вчинені у 1996-1998 роках, обґрунтував даними, які містяться в декількох ухвалених у зазначений період рішеннях арбітражних судів про законність передачі спірного майна в установчий фонд ЗАТ «УСТК» та в постановах прокурора й органу дізнання від 12.12.2002 р. і 20.01.2011 р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ст. 191 КК України, за ті ж дії стосовно майнового комплексу на АДРЕСА_1.

При цьому враховано, що зазначені судові рішення та постанови прокурора й органу дізнання не скасовані у встановленому законом порядку.

Отже, справу розглянуто з дотриманням положень ст. 236-8 КПК України.

Апеляційний суд ретельно перевірив скаргу прокурора та, у відповідності до вимог ст. 377 КПК України, зазначив в ухвалі докладні мотиви з яких визнав доводи апелянта необґрунтованими.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2011 року в справі про оскарження ОСОБА_1 і ОСОБА_2 постанови прокурора про порушення кримінальної справи залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, - без задоволення.