Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

представника особи, проти якої

порушено кримінальну справу ОСОБА_1,

розглянула 6 березня 2012 року в м. Києві справу про оскарження постанови прокурора про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у її розгляді судом першої інстанцій, на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

В цій справі постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 липня 2011 року задоволено скаргу в. о. головного лікаря ДП "Санаторій "Україна" ОСОБА_2 та скасовано постанову заступника прокурора м. Ялти від 6 червня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо скаржника за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, за фактом незаконного, з особистих мотивів, звільнення з роботи працівників санаторію, один з яких мав двох дітей віком до 14 років.

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим 30 серпня 2011 року залишив без задоволення апеляцію прокурора, а вищезазначену постанову місцевого суду - без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування цих рішень з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки для порушення кримінальної справи були достатні приводи та підстави, а суди, усупереч вимогам ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглянули і заздалегідь вирішили ті питання, які повинні вирішуватись при розгляді справи по суті.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, та адвоката ОСОБА_1, який просив залишити оскаржені судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову прокурора, місцевий суд послався на відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, передбачених ст. 94 КПК України, тоді як з відповідних матеріалів вбачається, що приводом до порушення справи стало безпосереднє виявлення прокурором наявності ознак злочину, а підставою – достатні дані, які містяться у матеріалах дослідчої перевірки, зокрема:

• в заявах бувших працівників ДП "Санаторій "Україна" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5 з особистих мотивів примусив їх звільнитись за власним бажанням;

• в наказах за підписом в. о. головного лікаря ДП "Санаторій "Україна" ОСОБА_2 № 90 к та № 100 к про звільнення за власним бажанням вищезазначених працівників.

Отже, усупереч вимогам ст. 236-8 КПК України, висновки суду в цій частині не ґрунтуються на точному змісті досліджених ним матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу.

Окрім того, відповідно до положень ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються при розгляді справи по суті.

Усупереч цим вимогам, суд дав оцінку відомостям, що стали підставою для порушення кримінальної справи, як доказам.

Крім того, суд визнав, що під час дослідчої перевірки не були перевірені доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 виявила бажання звільнитися з посади з метою уникнення відповідальності за допущені нею порушення, а ОСОБА_6 була звільнена наказом іншої особи.

При цьому суд не врахував, що за фактом звільнення ОСОБА_6 кримінальна справа не порушувалася, а вищезазначені доводи ОСОБА_2, у відповідності до положень ч. 5 ст. 98 та ст. 113 КПК України, підлягали перевірці в ході проведення досудового слідства.

Зазначені порушення кримінально-процесуального закону є істотними, оскільки вони перешкодили судам постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення.

Зважаючи на зазначене, оскаржувані прокурором постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанцій, задовольнити.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2011 року в справі про оскарження постанови прокурора про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.