розглянула 6 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за касаційною скаргою ОСОБА_1 - законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 - на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

В цій справі вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 18 травня 2011 року засуджено

ОСОБА_3, 1996 р. н., не судимого, громадянина України,

• за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробовуванням протягом однорічного іспитового строку з покладенням обов’язків, передбачених пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 25 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої неповнолітнім засудженим.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 серпня 2011 року цей вирок змінено в частині розв’язання цивільного позову - суму відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди зменшено до 20?000 грн.

Згідно вироку, ОСОБА_3, 25 грудня 2010 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, неподалік комп’ютерного залу "Бункер" на пр. Шевченка у м. Звенигородка Черкаської області, під час обопільної бійки з ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі законний представник потерпілого ОСОБА_1 порушує питання про скасування вищезазначених рішень з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки призначене ОСОБА_3 покарання, через необґрунтоване звільнення від його відбування з випробуванням, не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м’якості.

Стверджує, що місцевий суд безпідставно визнав ряд обставин такими, що пом’якшують відповідальність засудженого, а суд апеляційної інстанції не повідомив його про день та час слухання справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника і законного представника потерпілого, які підтримали скаргу останнього, та прокурора, який просив залишити оскаржені судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають.

Висновки про доведеність вини ОСОБА_3 в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України в скарзі не оспорюються, а твердження про безпідставне застосування ст. 104 КК України та істотні порушення кримінально-процесуального закону є необґрунтованими.

Так, з матеріалів справи вбачається, що призначаючи покарання, суд врахував характер й ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину та дані про його особу і дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання.

Визнавши щире каяття ОСОБА_3, як обставину, що пом’якшує покарання, та врахувавши позитивні характеристики засудженого, першу судимість, неповнолітній вік, суд правильно звільнив його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов розв’язано відповідно до чинного законодавства.

Апеляційний суд розглянув справу з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а його ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Твердження представника потерпілого про те, що його не було повідомлено про день та час слухання справи в апеляційному суді спростовуються відповідними матеріалами справи (а. с. 161).

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, не встановлено.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 18 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 серпня 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, касаційну скаргу ОСОБА_1 - законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 - без задоволення.