Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

розглянула 6 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у її розгляді судом апеляційної інстанції, на рішення судів зазначеної та першої інстанцій.

В цій справі вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 1 квітня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, 1963 р. н., не судимого, громадянина України,

• за ч. 2 ст. 205 КК України на 3 роки позбавлення волі;

• за ч. 3 ст. 212 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 рік та з конфіскацією всього майна;

• на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 рік та з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробовуванням протягом дворічного іспитового строку з покладенням обов’язків, передбачених пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 31 травня 2011 року цей вирок змінено, виключено з його резолютивної частини рішення про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації всього майна.

Згідно вироку, директор ПП "Реприза-33" ОСОБА_1, зареєструвавши у грудні 2007 року ТОВ "Оксидант" та перереєструвавши його у липні 2009 року на підставних осіб з метою ухилення від сплати податків шляхом фіктивного підприємництва, з липня 2008 р. по жовтень 2009 р. на підставі документів фінансово-господарської діяльності цього товариства з нібито реалізації товарно-матеріальних цінностей вказаному приватному підприємству, завищив розмір податкового кредиту з податку на додану вартість і ухилився від сплати 3642123 грн 48 коп. податків.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вищезазначених вироку та ухвали з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки призначене ОСОБА_1 основне покарання, через необґрунтоване звільнення від його відбування з випробуванням, не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м’якості.

Крім того, у скарзі стверджується, що апеляційний суд, усупереч вимогам ст. 377 КПК України, залишив апеляцію прокурора без задоволення не вмотивувавши своє рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу та просив направити справу на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Застосовуючи положення ст. 75 КК України, місцевий суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки та особу засудженого.

Зокрема, звільняючи останнього від відбування покарання з випробуванням, суд залишив поза увагою, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 до державного бюджету України не надійшли кошти в особливо великому розмірі, а завдані ним збитки не відшкодовані.

Крім того, суд необґрунтовано визнав, що підсудний щиро розкаявся, оскільки його висновки в цій частині не стверджуються, усупереч вимогам ст. 323 КПК України, відповідними даними.

Отже, призначене ОСОБА_1 основне покарання, із звільненням від його відбування з випробуванням, не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м’якості.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на допущені місцевим судом істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та на м’якість призначеного ОСОБА_1 покарання.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 1 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 31 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.