розглянула в судовому засіданні у м. Києві 06 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5

Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 03червня 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, в силу

ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк пять років з конфіскацією 1/3 частини майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України у Вінницькій області в рахунок відшкодування судових витрат за проведення експертизи 508 грн.

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 змінено. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки та покладено на нього обовязки, передбачені пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він у середині січня 2011 року біля приміщення пошти в смт Брацлаві Немирівського району Вінницької області незаконно придбав одну рослину коноплі, яку подрібнив та сховав з метою збуту біля цього ж приміщення пошти.

22 січня 2011 року близько 15-ї год. ОСОБА_5 там же незаконно збув ОСОБА_6 55,6 г канабісу за 300 грн., а 23 січня близько 22-ї год. повторно збув ОСОБА_6 решту канабісу вагою 207,03 г за 350 грн.

У касаційній скарзі прокурор послався на безпідставне звільнення ОСОБА_5 апеляційним судом від відбування покарання з випробуванням, що призвело до його невідповідності ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок мякості. Просив скасувати ухвалу апеляційного суду і справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України у касаційній скарзі не заперечуються.

Відповідно до ст. 50 КК України рішення суду про призначення покарання, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи із положень ст. 65 КК України, а також розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року № 7 (v0007700-03) , суди повинні суворо додержуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди зобовязані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що впливають на покарання.

Мотивуючи можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, апеляційний суд в основному послався на відомості про особу, утримання ним малолітньої дитини та обставини, що помякшують покарання. Але разом з тим, не зважив на ступінь тяжкості вчиненого діяння та інші обставини, які мають юридичне значення.

Зі справи видно, що ОСОБА_5 поставлено в провину вчинення умисного злочину, який законом віднесений до категорії тяжких.

Фактично не врахована вкрай негативна характеристика засудженого ОСОБА_5 за місцем проживання (а.с. 79). Крім того, поза увагою апеляційного суду залишились вчинки засудженого у минулому, які негативно характеризують його як особу.

В ухвалі апеляційного суду не зазначені переконливі мотиви щодо можливості виправлення засудженого без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням.

За таких обставин ухвала апеляційного суду не може залишатись у силі і підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Якщо за наслідками нового апеляційного розгляду справи апеляційний суд дійде висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_5 у злочині, поставленому йому в провину, погодиться з обставинами його вчинення та обґрунтуванням, то рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням слід визнати неправильним, а звідси покарання явно несправедливим внаслідок мякості.

Керуючись статтями 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати і кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.