Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В., суддів: Єленіної Ж.М., Щепоткіної В.В., за участю прокурора Матюшевої О.В.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 06 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Луганської області на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 16 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5

Вироком Алчевського міського суду Луганської області від 12 квітня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Алчевського міського суду Луганської області від 08 листопада 20014 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки вісім місяців, звільненого з місць позбавлення волі 29 травня 2003 року умовно-достроково на не відбутий строк один рік девять місяців три дні,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі статей 66, 80 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07жовтня 2002 року до ОСОБА_5 не застосовувалась ст. 71 КК України, оскільки до покарання не зараховується не відбута частина покарання за вироком Алчевського міського суду Луганської області від 08 листопада 2011 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області 141, 23 грн. судових витрат за проведення експертизи.

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою апеляційного суду виром місцевого суду щодо ОСОБА_5 змінено: дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України та призначеному йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.

З урахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 10 грудня 2004 року близько 2-ї години, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, у другому підїзді будинку № 62 по вул. Леніна у м. Алчевську, у ході спілкування з раніше знайомою ОСОБА_6 побачив у неї мобільний телефон та з метою незаконного заволодіння чужим майном, повторно, шляхом обману та зловживаючи довірою, попросив у неї мобільний телефон щоб подзвонити своїй матері, який остання добровільно передала йому.

ОСОБА_5, взяв телефон і почав набирати номер, а потім різко пішов униз.

Потерпіла стала кричати, щоб ОСОБА_5 повернув їй телефон, але він зник. Коли потерпіла вибігла на вулицю, то його там не було. Вона пішла разом з подругою в міліцію і написала там заяву про те, що у неї викрали мобільний телефон. Коли вони повернулися додому, то через деякий час прийшов ОСОБА_5 і повернув мобільний телефон.

На вказану ухвалу апеляційного суду прокурор подав касаційну скаргу, в якій порушив питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Однак, до початку касаційного розгляду справи прокурор листом від 03березня 2012 року № 09/2-563вих-11 у відповідності зі ст. 390 КПК України відкликав касаційну скаргу у справі щодо ОСОБА_5

Заслухавши доповідача судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, думку прокурора про закриття касаційного провадження, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 396 КПК України у разі відкликання касаційної скарги касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене у касаційному порядку.

Як убачається з матеріалів справи, касаційних скарг від інших учасників процесу не надходило, а відклик касаційної скарги відповідно до ст. 390 КПК України є правом прокурора.

З урахуванням наведеного, касаційне провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ч. 2 ст. 396 КПК України, колегія суддів

касаційне провадження по кримінальній справі щодо ОСОБА_5 закрити.