Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О., суддів: Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М., за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 6 березня 2012 року матеріали справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16березня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою заступника прокурора Одеської області від 4 лютого 2011року порушено кримінальну справу відносно посадових осіб ПП «Технострой» за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та відносно директора ПП «Технострой» ОСОБА_5 за фактом службового підроблення, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2011року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 та скасовано постанову заступника прокурора Одеської області від 4 лютого 2011року про порушення кримінальної справи.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2011 року постанову місцевого суду залишено без зміни.
В касаційній скарзі прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування постанови місцевого суду та ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що місцевий суд в порушення вимог ст. 236-8 КПК України не дослідив з достатньою повнотою матеріали перевірки, які стали підставою для порушення кримінальної справи та не дав належної правової оцінки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи. Крім того, суд вийшов за межі повноважень, оскільки зробив висновок про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину та дав оцінку доказам. Апеляційний суд не усунув порушень, допущених судом першої інстанції.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є, зокрема, повідомлення підприємств, установ організацій, посадових осіб, представників влади чи окремих громадян та безпосереднє виявлення органом досудового слідства ознак злочину, а підставою достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України суд першої інстанції, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали приводом і підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Вказаних вимог закону місцевим судом не було дотримано.
Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, місцевий суд послався на те, що матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, не містять достатніх даних, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_5 ознак злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України. Також суд послався на відсутність в діях ОСОБА_5 умислу на вчинення злочинів та корисливого мотиву.
Таким чином, суддя замість перевірки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, вдався до аналізу та оцінки зібраних досудовим слідством доказів, хоча відповідно до вимог ст. 64 КПК України встановлення та формулювання обєктивної та субєктивної сторони злочину є завданням наступної стадії кримінального процесу досудового слідства, а оцінка достатності та допустимості доказів повинна даватися судом при постановленні у справі остаточного рішення. Тобто, під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Переглядаючи дану справу за апеляцією прокурора апеляційний суд не звернув увагу на зазначені недоліки, допущені судом першої інстанції, та залишив рішення суду першої інстанції без зміни.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши справу з порушеннями вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.
Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно розглянути подану скаргу у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
Керуючись статтями 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2011року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16березня 2011року, постановлені у справі за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
С у д д і :
Г.О. Животов
Є.Б. Пузиревський
А.М. Крещенко