Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
іменем україни
( Додатково див. вирок Барського районного суду Вінницької області (rs17400279) )
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В., суддів:
за участю прокурора Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
Кравченко Є.С.,
розглянула в судовому засіданні 6 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на вирок Барського районного суду Вінницької області від 8 липня 2011 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 3 грудня 2007 року за ч. 1 ст. 263 КК України, звільненого від відбування покарання умовно достроково 29липня 2010 року,
засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 3 ст. 185 КК України - на строк 3 роки;
- за ч. 2 ст. 263 КК України на строк 1 рік;
за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців.
Також місцевий суд, як слідує з вироку, застосувавши ст. 70, ч.ч. 1, 4 та ст. 71 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахування частково відбутого ОСОБА_5 покарання за вироком від 3 грудня 2007 року, частково приєднавши невідбуте покарання за постановою суду від 29 липня 2010 року, остаточно визначив покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він протягом червня 2005року за попередньою змовою із ОСОБА_6, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, проникали в приміщення СТ «Копайгородський хлібзавод», розташованого в с. Копайгороді, Барського району, Вінницької області, звідки викрали майна на загальну суму 10311 грн.
Крім того, засуджений ОСОБА_5 всупереч постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 липня 2010року, якою встановлений щодо нього адміністративний нагляд та ряд обмежень, 24 січня 2011 року самовільно залишив місце проживання та виїхав в м. Жмеринка Вінницької області, де перебував понад 9 днів.
До того ж, восени 2010 року він знайшов у лісосмузі поблизу с.Попівці Барського району стилет-кастет, який є холодною зброєю. Вказану зброю ОСОБА_5 приніс додому, де зберігав до 22 лютого 2011року, а потім продав її громадянину ОСОБА_7 за 50 грн.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
У касаційній скарзі прокурор просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у звязку з неправильним застосуванням закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок мякості. Посилався на неправильне застосування судом при призначенні засудженому покарання статтей 70, 71 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених та належно оцінених судом.
Дії засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 263 та ст. 395 КК України кваліфіковані правильно, що також не оспорюється у касаційній скарзі.
Як розяснив Верховний Суд України у ч.6 п. 25 постанови Пленуму №7 від 24 жовтня 2003 року (v0007700-03) з наступними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч.1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.
Між тим, як вбачається з вироку, суд, призначаючи покарання ОСОБА_5 цих вимог закону не дотримався, а обмежився лише загальним перерахуванням статей кримінального закону та застосованих принципів призначення покарання.
Оскільки кримінальний закон застосовано неправильно, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню.
Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовольнити частково.
Вирок Барського районного суду Вінницької області від 8 липня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
С у д д і:
О.В. Єлфімов
Р.І. Сахно
Л.В. Шибко