Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів: Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М., за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 6 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 14 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5,

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 14 лютого 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого

вироком Волноваського районного суду

від 14 червня 2010 року за ч. 1 ст. 309 КК

України до штрафу в сумі 900 грн.,

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Стягнуто із засудженого судові витрати за проведення експертизи.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 4 квітня 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, маючи не зняту та не погашену судимість, повторно, в кінці серпня на початку вересня 2010 року, перебуваючи на території лісового масиву «Дубки», розташованого в с. Оленівка Волноваського району, незаконно, шляхом зривання частини дикорослих рослин конопель, придбав наркотичний засіб, який приніс до себе додому в будинок АДРЕСА_1, де висушив та зберігав для особистого вживання без мети збуту. О 17 годині 3 листопада 2010 року працівниками міліції при огляді домоволодіння ОСОБА_5 було виявлено та вилучено частини рослини, які згідно висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, загальною масою 69,52 г, що в перерахунку на суху речовину становить 58, 53 г.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд. Вважає, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки таке покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України через мякість. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено та кваліфікація його дій у касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.

Твердження прокурора про те, що призначене ОСОБА_5 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі внаслідок мякості, є непереконливими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, наявність обставин, що помякшують покарання, а саме: визнання вини, щире каяття, позитивну характеристику, добровільне лікування від наркотичної залежності, інвалідність ІІ групи, тяжке захворювання та відсутність обставин, що обтяжують покарання. При цьому суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженому покарання в межах санкції статті, за якою його визнано винним, та можливість звільнення засудженого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України. Таке покарання, на думку колегії суддів, в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку та виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 законним і обґрунтованим. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Виходячи з наведеного та керуючись статями 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 14 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 квітня 2011року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, без задоволення.