розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 березня 2012 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 3червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27липня 2011 року відносно ОСОБА_6

Постановою старшого слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області від 12 січня 2011 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_6 за фактом вчинення розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого у великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Як зазначено в постанові, підставою до порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки. Досудовим слідством встановлено, що 18 травня 2010 року Закарпатська філія ВАТ «Укртелеком» (м. Ужгород, площа Кирила та Мефодія, 4) директором якої був ОСОБА_7, від ВАТ «Укртелеком» (м. Київ, бульвар Шевченка, 18), отримала дозвіл на відчуження гаражу-майстерні (літ. Б) інв. № 103100012, площею 40,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, пл. Корятовича, 18, який належав підприємству на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 117857 від 10 листопада 2004 року.

15 липня 2010 року зазначений об'єкт нерухомості площею 40,1 кв. м., з початковою ціною 101 706 грн. було виставлено на аукціон, що проводився представниками «Універсальної товарної біржі», м. Полтава. За результатами торгів переможцем визнано ОСОБА_8, мешканця АДРЕСА_1, який погодився сплатити за нього встановлену вартість.

Того ж дня, тобто 15 липня 2010 року без укладення договору купівлі-продажу, між директором Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підписано два акти прийому-передачі: перший - прийому передачі гаражу-майстерні площею 40,1 кв. м. (літ.Б.) та другий - прийому-передачі гаражу-майстерні (літ.Б), а також підсобного приміщення (літ.Г) і складу (літ.Ж), загальною площею 136,5 кв. м. які знаходяться за адресою: м. Ужгород, пл. Корятовича, 18 та належать ВАТ "Укртелеком" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 117857 від 10 листопада 2004 року.

Після сплати ОСОБА_8 23 липня 2010 року коштів за придбаний об'єкт в сумі 101 706 грн., між ним та директором Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком» ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу № 2893 гаражу-майстерні (літ.Б) площею 40,1 кв.м., який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 м. Ужгород.

28 липня 2010 року ОСОБА_8 звернувся в КП "БТІ м. Ужгород"

(м. Ужгород, пл. Поштова, 3) із заявою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою м. Ужгород, пл. Корятовича, 18. В якості підстави до реєстрації він надав договір купівлі-продажу № 2893 від 23 липня 2010 року та акт прийому-передачі майна від 15 липня 2010 року підписані ним та директором Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком» ОСОБА_6, в якому крім гаражу-майстерні площею 40,1 кв. м. (літ.Б.) значилися підсобне) примішення (літ.Г.) та склад (літ.Ж), загальвою площею 136,5 к.в. м., які знаходяться за адресою: м.Ужгород, пл. Корятовича, 18.

На підставі поданих Добровським А.3. документів, КП "БТІ м, Ужгород" за останнім 28 липня 2010 року, було зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості за адресою: м. Ужгород, пл. Корятовича, 18 літ. Б, Г. та Ж загальною площею 136,5 кв. м. та видано ОСОБА_10 Витяг з реєстру права власності № 26844685 від 28 липня 2010 року виготовлений на бланку серії ССТ № 643033.

Відповідно до висновку спеціаліста ринкова вартість складу (літ Ж) та підсобного приміщення (літ Г), що за адресою: м. Ужгород, пл. Корятовича, 18, становить відповідно 73248 гривень та 129076 гривень, а разом 202324 гривень.

Як зазначається в цій постанові приводом до порушення вказаної кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставами прийняття такого рішення, стали дані, які містяться в матеріалах дослідчої перевірки, що вказують на наявність у діях ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 3червня 2011 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду, задоволено скаргу захисника ОСОБА_5 та скасовано постанову старшого слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області від 12 січня 2011 року, якою порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_6 за фактом вчинення розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого у великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанцій, просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду та ухвалу апеляційного суду. Вважає, що суд, при прийнятті рішення у даній справі, істотно порушив кримінально-процесуальний закон.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора, захисник просить залишити постанову місцевого суду та ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора, без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, пояснення захисника, яка заперечувала проти касаційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та матеріали, що стали приводами та підставами для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 94 КПК України, приводами для порушення

кримінальної справи є, зокрема, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Виходячи зі змісту ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розгляд скарги на постанову про порушення кримінальної справи проводиться суддею місцевого суду, який повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення такої постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Вказаних вимог закону судами не було дотримано.

Як убачається з постанови місцевого суду та ухвали апеляційного суду, скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи суди зазначили, що у постанові від 12 січня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 порушеної за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України не зазначено приводи передбачені КПК України (1001-05) , відсутні вони й в матеріалах на підставі яких було порушено вказану.

Крім того, як зазначено в постанові суду, згідно норм ЦК України (435-15) передбачено способи набуття права власності і відповідно до ст. 328 ЦК України вони виникають із правочинів. Із матеріалів справи вбачається, що між директором ВАТ «Укртелеком» Закарпатська філія ВАТ «Укртелеком» ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не було укладено правочину щодо відчуження об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Ужгород, пл. Корятовича, 18, (літ. Б, Г, Ж) загальною площею 136,5 кв.м. Таким чином у ОСОБА_8 не виникло правових підстав для набуття права власності на вказане майно. Подальша реєстрація права власності у КП БТІ м. Ужгорода за ОСОБА_8 на вказані об'єкти нерухомого майна відбулася поза втручанням ОСОБА_6 та в порушення вимог ЦК України (435-15) . ОСОБА_7 жодних дій щодо реєстрації права власності вказаних обєктів не вчиняв.

Проте, як вбачається зі справи, судами першої і апеляційної інстанцій не взято до уваги, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України в діях ОСОБА_7 як директора Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком», а висновки районного та апеляційного судів ґрунтуються на доводах скаржника про відсутність достатніх даних для визначення характеру та розміру шкоди, а також на те, що ОСОБА_7 не вчиняв жодних дій щодо реєстрації ОСОБА_10 права власності на обєкти нерухомого майна.

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій зробили ряд висновків, які можуть бути зроблені лише на підставі досліджених у передбаченому законом порядку доказів під час досудового слідства чи при розгляді справи в суді.

Як видно з постанови місцевого та ухвали апеляційного суду, суди вдалися до оцінки субєктивної та обєктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України, а також норм ЦК України (435-15) . Одночасно суди вдалися до оцінки актів прийому-передачі майна від 15 липня 2010 року, які різняться за своїм змістом, а також наперед висловили свою позицію щодо правової природи дій ОСОБА_6, в тому числі природу його дій щодо правомірностічи неправомірності підписання ним, як керівником, договорів купівлі-продажу зазначеного майна, актів його передачі, наявність чи відсутність завданої шкоди, її розмір, інші обставини,

Таким чином, суди замість перевірки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, законності джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови, вдалися до аналізу та оцінки наявних у справі доказів, зокрема актів прийому-передачі майна від 15 липня 2010 року, інших документів щодо господарської діяльності ВАТ «Укртелеком», тобто заздалегідь вирішили ті питання, які мають вирішуватися при розгляді справи по суті.

Перевіряючи наявність чи відсутність підстав для порушення кримінальної справи, суди вважав встановленими такі обставини, які, відповідно до ст. 64 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальній справі і можуть бути встановлені лише під час досудового слідства в умовах визначеної законом кримінально-процесуальної процедури після порушення кримінальної справи.

Так само, лише після порушення кримінальної справи, відповідно до ст. 65 КПК України, під час проведення слідчих дій, можуть бути встановленні докази по справі.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на допущені місцевим судом порушення закону та залишав рішення суду першої інстанції без зміни.

За таких обставин постанова місцевого суду і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, за результатами якого необхідно прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 3червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27липня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.