головуючого Слинька С. С., суддів Вільгушинського М. Й., Мороза М. А., за участю прокурора захисника Деруна А. І., ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні у м. Києві 05 березня 2015 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 22 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 30 вересня 2014 року щодо ОСОБА_6

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 22 липня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 30 вересня 2014 року, закрито кримінальну справу щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Добрянки Чернігівської, жителя м. Херсона (АДРЕСА_1), такого, що судимостей не мав, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України

Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, будучи генеральним директором ТОВ "Херсонавтотранс", розташованого по вул. Радянській, 39 у м. Херсоні, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших засновників цього товариства, у період з 22 лютого по 19 червня 2008 року, здійснив зловживання своїми повноваженнями, унаслідок чого охоронюваним законом правам та інтересам громадян і юридичних осіб було завдано істотної шкоди, а саме їм було спричинено матеріальні збитки на суму 3 526 347,87 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати наведені судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотними порушеннями процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, захисника, який вважав оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, о скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити.

Доводи прокурора про те, що оскаржувані судові підлягають скасуванню, оскільки суди, постановляючи їх, допустили істотні порушення кримінально-процесуального закону, що ставить під сумнів їх законність та правильність, є обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року кримінальну справу може бути порушено, а порушена - підлягає закриттю за відсутністю в діянні складу злочину. При цьому, ст. 244 цього ж Кодексу, яка визначає перелік рішень, які суддя має право прийняти за результатами попереднього розгляду справи, дійсно визначає, що за результатами такого розгляду суддя має право прийняти рішення про закриття справи.

Також, відповідно до ст. 237 цього ж Кодексу при попередньому розгляді справи суддя з'ясовує такі питання: чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла; чи немає підстав для закриття справи або її зупинення; чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу; чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу; чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови районного суду вбачається, що рішення про закриття кримінальної справи було прийнято судом, оскільки він зробив висновок про відсутність в діянні обвинуваченого складу злочину, бо вважав, що ОСОБА_6 не міг бути суб'єктом інкримінованого йому протиправного діяння.

Проте, таке рішення суду, а відповідно й висновки, наведені у його мотивувальній частині є передчасними та сумнівними, оскільки повноваженнями щодо вирішення питань чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений, а також те, чи винен підсудний у вчиненні інкримінованого йому протиправному діянні, суд на стадії проведення попереднього судового розгляду не наділений, а має їх вирішувати відповідно до положень ст. 324 КПК України 1960 року та правил визначених главами 24-28 цього ж Кодексу при постановленні вироку за результатами проведення судового розгляду.

Таким чином, рішення суду першої інстанції через порушення наведених положень закону, загальних положень судового розгляду, у тому числі щодо його безпосередності, підлягає скасуванню, а оскільки ці порушення, що потягли за собою незаконність та необгрунтованість постанови суду, судом апеляційної інстанції усунуті не були, то його ухвала також підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду слід, з дотриманням усіх вимог процесуального закону щодо розгляду кримінальної справи судом, у тому числі й щодо участі у цьому розгляді всіх учасників процесу, належно оцінити всі фактичні обставини справи, дані про особу засудженого та обставини, які мають юридичне значення при вирішенні питань, наведених у ст. 324 КПК України 1960 року, і прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 22 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 30 вересня 2014 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.