розглянула в судовому засіданні в м. Києві 01 березня 2012 року справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_7 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2011 року щодо ОСОБА_5

Вироком суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина України,

раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 296 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 1 (одного) року і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь фінвідділу Чернігівської міської ради 2680, 23 гривень за лікування потерпілої ОСОБА_8

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 2189, 59 гривень, моральної шкоди 5000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 4920, 58 гривень, моральної шкоди 10000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 5000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_5 судові витрати по справі на користь держави в сумі 1892 гривень.

Долю речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за те, що 13 жовтня 2010 року, близько 19 години 15 хвилин, знаходячись біля будинку № 6, що по вул. 1-ї Гвардійської Армії, м. Чернігова, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, наніс 5 ударів кулаками по голові ОСОБА_6, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження та наніс 6-7 ударів руками та ногами в область голови та тулуба ОСОБА_8, чим спричинив останній тілесні ушкодження середньої тяжкості, а також наніс 2 удари ногою по легковому автомобілю марки «Mercedes Benz CLK-200", д.н.з. НОМЕР_1 що належить ОСОБА_9, чим пошкодив автомобіль, спричинивши шкоду на загальну суму 2189, 59 гривень.

У касаційній скарзі захисник просить ухвалу апеляційного суду скасувати та вирок суду першої інстанції змінити, звільнивши засудженого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, так як вважає, що покарання не відповідає особі засудженого, обставинам вчинення злочину та є несправедливим внаслідок суворості. Обґрунтовуючи вимоги скарги вказує, що судами не було враховано ряд характеризуючих особу засудженого даних, його щире каяття у скоєному та те, що вчинені ним злочини не є тяжкими.

В доповненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_5 просить звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинені злочини на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, оскільки має сина, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який просив задовольнити скаргу, думку потерпілого та прокурора, які вважають, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги і заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України та правильності кваліфікації його дій є обґрунтованими і відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи касаційної скарги про суворість призначеного засудженому покарання позбавлені підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року (v0007700-03) , призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобовязані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання, а рішення суду, відповідно до цієї постанови, про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

В ухвалі апеляційного суду зазначено, що покарання ОСОБА_5 призначено в межах санкцій інкримінованих засудженому статей з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, сімейного стану та ставлення до скоєного. Враховано також обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Тому, на думку колегії суддів, призначене ОСОБА_5 покарання, є справедливим і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Таке покарання відповідає загальним засадам, визначеним ст. 65 КК України, оскільки судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та обставини справи, в тому числі й ті, наякі посилається захисник у своїй касаційній скарзі і які є аналогічними тим, що були викладені в апеляції засудженого.

Згідно ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше пяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Проте, перевіркою матеріалів справи, колегія суддів не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК України.

Що стосується поданого засудженим доповнення до касаційної скарги захисника, яке містить в собі клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) , то слід зазначити, що відповідно до ст. 6 зазначеного Закону звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом (3680-17) , можна лише осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом (3680-17) .

Закон України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування з 27 липня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, злочин, вчинений ОСОБА_5 було скоєно 13 жовтня 2010 року, а вирок суду першої інстанції набрав законної сили 21 липня 2011 року, тобто до набуття чинності цим законом, а тому відсутні підстави для звільнення засудженого від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 6 вказаного закону, в звязку з чим у задоволенні клопотання засудженого слід відмовити.

Між тим, слід розяснити засудженому, що його може бути звільнено від відбування покарання в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) .

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б тягнули безумовне скасування постановлених щодо засудженого судових рішень не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2011 року щодо ОСОБА_5 без зміни.