розглянула в судовому засіданні 05 березня 2015 року в м. Києві кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_3, його захисників ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09 жовтня 2013 року.

Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2013 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за:

ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі;

ч. 3 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_3 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців з конфіскацією належного йому майна.

За ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України ОСОБА_3 виправданий.

Вироком вирішено питання щодо цивільних позовів, про стягнення судових витрат та про речові докази.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09 жовтня 2013 року зазначений вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів за таких обставин.

У зв'язку з погіршенням сімейних стосунків між ОСОБА_3 і ОСОБА_1, шлюб з якою укладено 24.06.2006 року, ОСОБА_1 стала проживати окремо. З червня 2011 року ОСОБА_1 стала проживати спільно з ОСОБА_6 У зазначений період часу у ОСОБА_3 на ґрунті образи, з почуття ревнощів виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_6 Здійснюючи свій злочинний умисел, з 19 вересня 2011 року по 26 жовтня 2011 року ОСОБА_3 з метою умисного вбивства ОСОБА_6 став здійснювати виїзди з м. Дружківка до м.Слов'янськ, де встановив місце проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1.

25 жовтня 2011 року близько 19 год. 28 хв. ОСОБА_3, діючи умисно, з метою здійснення злочинного умислу, спрямованого на умисне вбивство ОСОБА_6, приїхав на автомобілі ВАЗ-2102, р.н. НОМЕР_4, з м.Дружківка до м. Слов'янськ, при цьому з метою приховання слідів злочину і свого перебування в м. Слов'янську помістив заздалегідь придбану сім-карту мобільного оператора МТС з номером абонента НОМЕР_2 в належний йому мобільний телефон марки "SAMSUNG SGH -ВЮО ".

В період часу з 19 год. 28 хв. 25 жовтня 2011 року по 05 год. 30 хв. 26 жовтня 2011 року, ОСОБА_3 проник на територію двору АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_6, де став очікувати зручного для нього моменту здійснення злочинного умислу, спрямованого на вчинення умисного вбивства ОСОБА_6

26 жовтня 2011 року у період часу з 05 год. 30 хв. по 06 год. 30 хв. у дворі АДРЕСА_1 під час виїзду ОСОБА_6 з території вказаного двору ОСОБА_3, здійснюючи свій злочинний умисел, проник у салон автомобіля "DAEWOO LANOS" р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6, на заднє сидіння, де умисно, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я ОСОБА_6, з метою протиправного спричинення смерті ОСОБА_6 заздалегідь заготовленим предметом почав наносити ОСОБА_6 удари в область голови, після чого з метою приховання слідів злочину, керуючи автомобілем "DAEWOO LANOS" р.н. НОМЕР_3, перевіз ОСОБА_6 до пустиря на відстані 33,83 м від буд. № 77 по вул. Краматорській у м. Слов'янськ. У вказаному місці ОСОБА_3 витягнув ОСОБА_6 з салону автомобіля та з метою доведення злочинного умислу до кінця продовжив наносити удари тупим предметом, а також ногами в область тулубу зліва. Всього ОСОБА_3 ОСОБА_6 було спричинено 11 ударів невстановленим тупим предметом в область голови, 5 ударів ногами в область передньої лівої частини тулубу. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 помер на місці.

Вчинивши умисне вбивство ОСОБА_6, засуджений покинув місце злочину.

Крім того, в ході скоєння умисного вбивства ОСОБА_6 26 жовтня 2011 року у період часу з 05 год. 30 хв. по 06 год. 30 хв. з метою приховання слідів злочину у ОСОБА_3 виник умисел із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я ОСОБА_6 на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем "DAEWOO LANOS" р.н. НОМЕР_3, вартістю 38 651грн., належного ОСОБА_6 Заволодівши транспортним засобом, ОСОБА_3 перевіз потерпілого до пустиря та на відстані 33,83 м від буд. № 77 по вул. Краматорській у м. Слов'янську, де витягнув потерпілого з салону автомобіля та продовжив наносити йому удари, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я. Після спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 місце злочину покинув, залишивши автомобіль "DAEWOO LANOS" р.н. НОМЕР_3, на вул. Новий Бит м. Слов'янська Донецької області.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить судові рішення скасувати, матеріали кримінальної справи направити на нове розслідування. Посилається на істотні порушення кримінально-процесуального закону, при цьому зазначає, що він злочину не вчиняв; що вирок суду ґрунтується на припущеннях, а досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно; що судом дана невірна оцінка доказам по справі. Також зазначає, що суд апеляційної інстанції на вказані порушення уваги не звернув.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить судові рішення скасувати, кримінальну справу відносно ОСОБА_3 - закрити. При цьому посилається на те, що судові рішення постановлені з порушенням матеріального та процесуального закону, які, на його думку, полягали в тому, що умислу у ОСОБА_3 на вбивство ОСОБА_6 не було, що в матеріалах справи відсутні докази вини засудженого у вчиненні злочинів, що досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно.Також зазначає, що вказані порушення залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати, кримінальну справу направити на нове розслідування. При цьому посилається на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які, на її думку, полягали у неповноті та однобічності досудового слідства, зазначає, що вирок суду ґрунтується на припущеннях і судом належним чином не перевірені показання свідка ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_8, а також не надано юридичної оцінки всім доказам по справі та не встановлено всіх фактичних обставин справи. Зазначає, що апеляційним судом вказані порушення не усунуті.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить судові рішення скасувати, кримінальну справу відносно ОСОБА_3 - закрити. При цьому посилається на порушення матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази вини засудженого у вчиненні злочинів, що досудове та судове слідство проведено неповно, а апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув та залишив вирок суду без зміни.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, захисника ОСОБА_2, яка підтримала свою касаційну скаргу та касаційну скаргу засудженого, потерпілу ОСОБА_1, яка просила судові рішення скасувати, а кримінальну справу направити на нове розслідування, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 398 КПК України 1960 року в суді касаційної інстанції підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Вирішення питань, зазначених у касаційних скаргах засудженого та його захисників щодо неповноти та однобічності судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи до повноважень касаційного суду не віднесено.

Згідно з положеннями ст. 367 КПК України 1960 року перегляд справ з підстав однобічності або неповноти дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи віднесено до компетенції апеляційного суду.

Суд першої інстанції, розглянувши матеріали кримінальної справи, визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України, та, застосувавши положення ст. 70 КК України, призначив відповідне покарання.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, засудженим ОСОБА_3, його захисниками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 подані апеляції, в яких порушувалось питання про скасування вироку суду першої інстанції та закриття кримінальної справи через відсутність в діях засудженого складу злочину. При цьому в апеляціях наводились доводи, у тому числі аналогічні доводам їх касаційних скарг.

Крім того, на вирок суду були подані апеляції прокурором та потерпілою ОСОБА_8, які порушували питання про скасування вироку і постановлення апеляційним судом свого вироку, а також потерпілою ОСОБА_1, яка порушувала питання про скасування вироку суду та направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Апеляційний суд в межах повноважень та в порядку, визначеному ст. 365 КПК України 1960 року, переглянувши справу за вказаними апеляціями, погодився, з наведенням в ухвалі відповідних доводів, з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України, а також з видом і розміром призначеного йому покарання.

Доводи, наведені у касаційних скаргах засудженого та його захисників, щодо неповноти та однобічності досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а саме, щодо:

невстановлення всіх фактичних обставин по справі;

відсутності в матеріалах справи доказів вини засудженого у вчиненні злочинів;

невірної оцінки наявним доказам у справі,

були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції за апеляціями засудженого, його захисників, потерпілої ОСОБА_1 і обґрунтовано визнані безпідставними.

Також апеляційним судом з наведенням відповідних висновків перевірено і доводи щодо істотних порушень кримінально-процесуального закону, які, на думку засудженого та його захисників, були допущені органом досудового слідства при проведенні процесуальних дій.

Висновки апеляційного суду, на думку колегії суддів, належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівними підстав немає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

За таких обставин доводи касаційних скарг засудженого та його захисників щодо незаконності судових рішень, на думку колегії суддів, є безпідставними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_3, його захисників ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.