Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула 1 березня 2012 року у судовому засіданні в м. Києві справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2011 року за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6

Постановою заступника начальника по ОРУД СВ ПМ ДПА в Одеській області від 29 травня 2009 року порушено кримінальну справу щодо фізичної особи ОСОБА_6 за фактом умисного ухилення від сплати податків з фізичних осіб в бюджет держави в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно зазначеної постанови, ОСОБА_6 19 березня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №К-84/01 придбав у ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека та Інвестиції" акції ВАТ "Укрспеццемент" та ВАТ "Укрспецшахтбуд", загальна договірна вартість яких становила 22 110 000 грн. Розрахунок ОСОБА_6 з ТОВ "Іпотека та інвестиції" здійснив шляхом передачі простого іменного векселя серії АА №0138592, відповідно до акту приймання-передачі векселів №1 від 20 березня 2007 року до Договору купівлі-продажу цінних паперів №84/01 від 19 березня 2007 року, номінальною вартістю 22 110 000 грн, строком погашення векселя до 20 березня 2027 року.

У той же день, 20 березня 2007 року ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу цінних паперів Т-22/01 передав у власність ТОВ "Паралелі" цінні папери ВАТ "Укрспеццемент" та ВАТ "Укрспецшахтбуд", загальна договірна вартість яких становила 21 990 000 грн, які протягом 1 півріччя 2007 року були перераховані з розрахункового рахунку ТОВ "Паралелі" на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ОФ ВАТ КБ "Крещатик", належний ОСОБА_6

З цієї постанови вбачається,що ОСОБА_6 із суми отриманого прибутку від реалізації цінних паперів – акцій емітентів ВАТ "Укрспеццемент" та ВАТ "Укрспецшахтбуд" за договором купівлі-продажу цінних паперів №Т-22/01 від 20 березня 2007 року у розмірі 21 990 000 грн не нарахував до бюджету податок з доходів фізичної особи ОСОБА_6 за 2007 рік у розмірі 3 298 500 грн.

Приморськи районний суд м. Одеси, розглянувши 30 червня 2011 року скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на зазначену постанову, виніс рішення про її скасування.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2011 року апеляцію прокурора по даній справі залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 30 червня 2011 року - без зміни.

У касаційній скарзі прокурор вказує на наявність приводів та підстав для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, яке винесено відповідною особою, зазначає, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 236-8 КПК України, вдався до оцінки доказів. Ставить питання про скасування постанови та ухвали з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень, викладених у ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Такі вимоги закону були залишені судом першої інстанції поза увагою.

Так, скасовуючи постанову заступника начальника по ОРУД СВ ПМ ДПА в Одеській області від 29 травня 2009 року про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції, належним чином не дослідив матеріалів, на підставі яких було порушено справу.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, приводом до її порушення було безпосереднє виявлення слідчим у діях ОСОБА_6 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а підставою слугували достатні дані, що містились в акті документальної (камеральної) перевірки, висновках спеціаліста, декларації про доходи, договорі купівлі-продажу цінних паперів, тощо, якими під час проведення дослідчої перевірки було встановлено, що по операціям купівлі-продажу цінних паперів ОСОБА_6 всупереч вимог п. 3.4 ст. 3, п. 7.1 ст. 7, ст. 8, п.п. 9.6.2, 9.6.4 п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з прибутків фізичних осіб" не було нараховано та сплачено до бюджету податок з прибутку фізичних осіб на суму 3 298 500 грн.

Разом з тим, посилання місцевого суду як на підставу для скасування постанови про порушення справи на рішення судових інстанцій, якими податкові повідомлення-рішення було скасовано, є необґрунтованими, оскільки питання про наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винності особи підлягають доказуванню лише при провадженні досудового слідства і розгляді кримінальної справи в суді.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про скасування постанови про порушення кримінальної справи з тих мотивів, які наведені у постанові, колегія суддів вважає безпідставним, у зв’язку з чим обґрунтованими слід визнати доводи прокурора щодо незаконності цього рішення.

Апеляційний суд на вказані недоліки уваги не звернув та залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

Крім того, апеляційний суд, перевіряючи постанову у справі за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, вдався до оцінки наявних у справі доказів, тобто заздалегідь вирішив ті питання, які мають вирішуватися при розгляді справи по суті.

Оскільки суди першої й апеляційної інстанції, розглянувши справу з порушенням вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно, у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, беручи до уваги доводи касаційної скарги прокурора, постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2011 року за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 скасувати, а справу – направити на новий судовий розгляд.

З оригіналом згідно: суддя О.М. Литвинов