розглянула у судовому засіданні 01 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 березня 2011 року.

Цим вироком засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

судимого вироком від 14 червня 2010 року за ч. 1

ст. 309 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,

звільненого від відбування покарання на підставі

статей 75, 76 КК України з іспитовим строком на 1рік,

за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2010 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він вчинив злочин за наступних обставин.

17 листопада 2010 року близько 7-ї год. ОСОБА_1 на території промтоварного ринку, розташованого по вул. Базовій, 20, смт Авангард, Овідіопольського району Одеської області, таємно викрав належний ОСОБА_2 мобільний телефон "Samsung SGH-C 300", вартістю 250 грн з грішми на рахунку в сумі 15 грн, а всього на суму 265 грн.

У касаційній скарзі засуджений порушив питання про зміну судового рішення щодо нього в частині покарання. Послався на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, просив пом’якшити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, врахувавши наявність у нього захворювань.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185 КК України не оспорюються в касаційній скарзі.

Покарання, обране судом ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.

Суд при призначенні покарання врахував тяжкість вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості, дані про особу ОСОБА_1, який позитивно характеризувався за місцем проживання, сімейний стан, відсутність спричиненої шкоди, щире каяття у скоєному.

Посилання на наявність у засудженого ОСОБА_1 захворювання СНІДу не є достатньою підставою для пом’якшення покарання, призначеного йому в межах нижньої межі санкції статті кримінального закону, за який він засуджений. Крім того, при встановленні під час відбування ОСОБА_1 покарання погіршення стану його здоров’я з визнанням, що його хвороба є тяжкою і перешкоджає відбуванню покарання, не виключається можливість застосування щодо нього звільнення від відбування покарання в порядку ст. 408 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би підставою для скасування або зміни судових рішень у справі, не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись статями 394–396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 – без задоволення.