Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів Тельнікової І.Г. та Лагнюка М.М.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

розглянула в судовому засіданні 1 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 жовтня 2011 року.

Цією постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України,

судимий 6 жовтня 2009 року

Ватутінським міським судом Черкаської області

за ч. 2 ст. 286 КК України

до позбавлення волі строком 5 років

з позбавленням права керувати транспортними

засобами строком 1 рік

з іспитовим строком 3 роки,

звільнений від відбування покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 рік".

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційній скарзі прокурор просить постанову суду скасувати через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, а матеріали кримінально-виконавчої інспекції відносно ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування посилається на те, що суд в порушення ст. 14 Закону України "Про амністію у 20011 році" звільнив ОСОБА_1 також від відбування додаткового покарання.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення прокурора, який не підтримав касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році" звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку.

Як убачається із матеріалів справи старший інспектор Ватутінського міського підрозділу Шполянського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державного департаменту України з питань виконання покарань звернувся до суду з поданням, в якому просив звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного йому вироком Ватутінського міського суду Черкаської області від 6 жовтня 2009 року за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік у зв’язку з тим, що він має на утриманні одну неповнолітню дитину, відносно якої не позбавлений батьківських прав, засуджений за вчинення необережного злочину, який не є особливо тяжким, та не заперечує проти застосування до нього Закону України "Про амністію у 2011 році" (3680-17) .

Суд першої інстанції правомірно застосував до ОСОБА_1 Закон України "Про амністію у 2011 році" (3680-17) , що також не заперечується і у касаційній скарзі.

Доводи прокурора про неправильне звільнення ОСОБА_1 від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами не знайшли свого підтвердження.

Так, дійсно згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 Закону України "Про амністію у 2011 році" особи, на яких поширюється дія цього Закону (3680-17) , звільненню від додаткових покарань не підлягають.

При цьому відповідно до п. 3 ст. 55 КК України строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування ст. 77 КК України цього Кодексу обчислюється з моменту набрання законної сили вироком.

Вироком Ватутінського міського суду Черкаської області від 6 жовтня 2009 року ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням.

Проте, як видно з наявної у матеріалах справи довідки старшого інспектора Ватутінського МП КВІ від 20 жовтня 2011 року, ОСОБА_1 відбув додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком 1 рік та станом на 20 жовтня 2011 року звільнений від додаткового покарання у виді заборони керувати транспортним засобом в зв’язку із закінченням строку покарання, 22 грудня 2010 року (а.с. 15).

Таким чином, місцевий суд дотримався вимог ст. 14 Закону України "Про амністію у 2011 році", звільнивши ОСОБА_1 від невідбутого ним основного покарання, призначеного вироком Ватутінським міським судом Черкаської області 6 жовтня 2009 року за ч. 2 ст. 286 КК України.

А тому доводи прокурора про необґрунтоване звільнення ОСОБА_1 від додаткового покарання неспроможні, оскільки він вже відбув зазначене покарання.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд, а відтак касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області – без задоволення.