ознайомившись з касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Веселівського районного суду Запорізької області від 8 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року,

Вказаним вироком місцевого суду засуджено

ОСОБА_2, 1970 р.н., громадянина України, не судимого, уродженця Іркутської області Красноярського краю Росіїської Федерації, мешканця АДРЕСА_1,

- за ч. 3 ст. 286 КК України на 10 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права керувати транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідно 8365 та 90 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди та по 500 000 грн - моральної шкоди.

Згідно вироку, ОСОБА_2 07.04.2013 о 17:10 керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем "М-412" на автодорозі Василівка-Дніпрорудне-Веселе в напрямку смт Веселе Веселівського району Запорізької області, на 65-му кілометрі порушив п/п "а" п. 2.9, пп. 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся із зустрічним автомобілем "Hyundai Matrix", що спричинило водію останнього транспортного засобу ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження а його пасажирам ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - смерть.

Апеляційний суд Запорізької області 27.11.2014 змінив вказаний вирок, пом'якшив основне покарання призначене ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 286 КК України до 9 років позбавлення волі та зменшив розмір відшкодування потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральної шкоди до 400 000 грн кожному.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вказані судові рішення та, за змістом скарги, закрити кримінальне провадження щодо останнього.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнота судового розгляду, на що посилається захисник у касаційній скарзі, самі по собі можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду, згідно до вимог ст. ст. 409, 410 КПК України, апеляційним судом.

Отже, в касаційній скарзі захисника відсутні посилання на підстави для зміни чи скасування судових рішень судом касаційної інстанції, передбачені ч. 1 ст. 438 КПК України.

Твердження захисника про недоведеність вини засудженого у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб є безпідставними, оскільки протилежні висновки суду в цій частині ухвалено, у відповідності до вимог ст. 370 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Такі висновки відповідають показанням обвинуваченого ОСОБА_2 про керування ним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння; показанням потерпілого ОСОБА_4 про обставини ДТП; показанням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про обстановку на місці події після ДТП та перебування засудженого в стані алкогольного сп'яніння; показанням свідка ОСОБА_14 про виявлення після проведеного ним огляду у потерпілого та засудженого незначних тілесних ушкоджень та перерубування останнього в стані алкогольного сп'яніння; даним акту пожежі, яка виникла після зіткнення автомобілів у зв'язку із деформацією паливної системи автомобіля М-412; висновкам автотехнічних експертиз № 313/13 від 12.04.2013 та № 2248/13 від 05.11.2013 про невідповідність дій засудженого правилам дорожнього руху; висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 865-14 від 09.04.2014 про механізм утворення пошкоджень від ДТП; показанням експертів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з приводу проведених експертиз.

Визнавши ці докази достовірними та оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні вказаного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії.

Висновок проведеної за ініціативою захисника автотехнічної експертизи обґрунтовано не взято судом до уваги як такий, що побудований на невірних вихідних даних.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами належним чином перевірялися та були мотивовано відхилені доводи захисника про розрив покришки в автомобілі засудженого, внаслідок чого він нібито втратив керованість та виїхав на зустрічну смугу.

При цьому суди дали вичерпний аналіз сукупності досліджених доказів, зокрема - показанням потерпілого ОСОБА_4, даним протоколу огляду місця ДТП та транспортних засобів, висновкам автотехнічних експертиз, поясненням експерта та обґрунтовано відхилили пояснення свідка ОСОБА_17 як такі, що, крім іншого, ґрунтуються на припущеннях.

Усупереч доводам захисника, допит обвинуваченого перед дослідженням доказів сторони обвинувачення не суперечить вимогам ч. 2 ст. 349 КПК України.

Судом апеляційної інстанції було перевірено, шляхом дослідження відповідного носія аудіофіксації, та визнано необґрунтованим твердження захисника про відсутність в матеріалах кримінального провадження звукозапису судового засідання від 11.09.2013.

Призначаючи покарання суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, оскільки врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, який не судимий, характеризується позитивно. Врахував суд і обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Апеляційний суд з урахуванням того, що ОСОБА_2 вчинив необережний злочин і має неповнолітніх дітей пом'якшив призначене йому покарання й обґрунтовано зменшив розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої із засудженого на користь потерпілих, а в касаційній скарзі захисника відсутні переконливі та достатні доводи на спростовування вищезазначених висновків суду й визнання вказаного покарання явно несправедливими.

Інші порушення та недоліки оскаржених судових рішень (зокрема щодо розгляду судом клопотання про продовження строків тримання під вартою, тощо), на які звертає увагу захисник в касаційній скарзі, не є істотними, оскільки вони не перешкодили повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення.

Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає.

Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Веселівського районного суду Запорізької області від 8 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року стосовно ОСОБА_2