розглянула в судовому засіданні 01 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2011 року.

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, неодноразово судимого,

останнього разу вироком Ширяєвського районного

суду Одеської області від 18 вересня 2007 року

за ч. 1 ст. 309 КК України з застосуванням ст. 71 КК

України до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі на строк 6 років

Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 17 листопада 2010 року близько 18-ї год. він, знаходячись на сходинковому майданчику четвертого поверху підїзду № 2 будинку № 5 мікрорайону № 10 у м. Красноперекопську Автономної Республіки Крим, під час сварки, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_3, з умислом завдати останньому тілесних ушкоджень двічі ударив

ОСОБА_3 невстановленим колюче-ріжучим предметом типу клинка ножа в черевну порожнину, тим самим завдав потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння у виді проникаючого поранення черевної порожнини, поранення шлунка, загального серозного перитоніту.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що винуватість її підзахисного не доведено, відтворення обстановки та обставин подій відбувалося без участі засудженого, протокол явки з повинною її син написав під фізичним і психологічним тиском з боку працівників міліції. Крім того, до касаційної скарги додала копію заяви потерпілого ОСОБА_3, в якій він вказує, що обмовив ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, котрий заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог статей 367 - 369 КПК України (1001-05) посилання на однобічність або неповноту дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи є предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який за результатами перевірки на підставі ст. 366 КПК України має право на скасування вироку суду на вказаних підставах.

Доводи захисника в касаційній скарзі про недоведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції за доводами апеляції засудженого і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи.

При цьому апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції та зазначив, що вина засудженого підтверджується, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що у них із ОСОБА_2 виник конфлікт, під час якого засуджений двічі ударив його в область живота; даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій за участю потерпілого; показаннями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які чули крики ОСОБА_3 у підїзді і бачили, що ОСОБА_3 сидячи тримався за живіт, а ОСОБА_2 стояв поруч; показаннями свідка ОСОБА_6, якій від потерпілого стало відомо, що удари йому наніс ОСОБА_2; висновком судово-медичної експертизи № 163-мд від 06 грудня 2010 року, відповідно до якої отримані ОСОБА_3 тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, небезпечних для життя в момент заподіяння. Вказані докази повністю узгоджуються між собою та відповідають матеріалам справи.

Суд першої інстанції перевірив доводи засудженого про застосування до нього недозволених методів ведення слідства і дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані посилання не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до висновку службового розслідування від 03 лютого 2011 року за постановою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2011 року за заявою ОСОБА_2 на неправомірні дії працівників Красноперекопського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим у діях працівників вказаного відділу відсутні порушення діючого законодавства (т. 1 а.с. 248250).

Крім того, в матеріалах справи є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України від 03 лютого 2011 року. Ця постанова не оскаржувалась і не скасовувалась.

Спростовуються матеріалами справи і доводи захисника про те, що відтворення обстановки та обставин події виконано з порушенням вимог ст. 194 КПК України, оскільки в цій слідчій дії участі її син не брав і йому цього не пропонували.

Відповідно до частини 1 ст. 194 КПК України відтворення обстановки і обставин подій проводиться з метою перевірки та уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого чи даних, одержаних при провадженні огляду та інших слідчих дій.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 відмовився від дачі показань, проведення відтворення обстановки і обставин події та від очних ставок (т. 1 а.с 123).

Таким чином, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу щодо засудженого, дотримався вимог ст. 377 КПК України, належним чином проаналізував усі доводи поданої на вирок міськрайонного суду апеляції, на кожний із доводів, що в ній містяться, дав вичерпну відповідь і обґрунтовано залишив подану апеляцію без задоволення.

Що стосується копії заяви, поданої від імені ОСОБА_3, то її надано зацікавленою особою, не завірено належним чином, в ній відсутня вказівка про те, хто і за яких обставин завдав йому тілесних ушкоджень.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, та матеріали справи не містять вказівки на порушення судом першої чи апеляційної інстанцій при розгляді справи норм кримінально-процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення у справі.

Покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, оскільки суд першої інстанції, призначаючи покарання, врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання, раніше притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти особи, а також наявність обтяжуючих покарання обставин, а саме рецидив злочину.

Керуючись статями 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.