Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Орлової С.О., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Сенюк В.О.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 01 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, неодноразово судимого,

останнього разу вироком Сніжнянського міського

суду Донецької області від 28 листопада 2006 року

за ч. 1 ст. 187 КК України із застосуванням ст.

71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років,

умовно-достроково звільненого 22 червня 2010 року

на 1 рік 2 місяці 11 днів,

засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Сніжнянського міського суду Донецької області від 28 листопада 2006 року і остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якого касаційної скарги не подано.

В апеляційній інстанції вирок суду не переглядався.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 21 травня 2011 року близько 19-ї год. він та ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння, знаходячись на сходинковому майданчику першого поверху біля квартири АДРЕСА_1, спровокували конфлікт із мешканцями вказаної квартири ОСОБА_3 та його матірю похилого віку ОСОБА_4, під час якого заштовхнули потерпілих у вказану квартиру, тим самим проникли до неї проти волі господарів. При цьому ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоровя. Після цього засуджені стали вимагати у потерпілих гроші, в цей час ОСОБА_1 побив ОСОБА_3, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, які не спричинили короткочасного розладу здоровя. Внаслідок цих дій ОСОБА_4 віддала ОСОБА_2 гроші в розмірі 50 грн, з якими засуджені зникли і розпорядилися ними на власний розсуд.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність покарання призначеного судом ОСОБА_1, ступеню тяжкості та особі засудженого внаслідок його мякості, просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що суд фактично не врахував, що ОСОБА_1 негативно характеризується, злочин скоїв у стані алкогольного спяніння стосовно двох потерпілих, один з яких похилого віку, у скоєному не розкаявся. Обставини, що помякшують призначене покарання, відсутні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, котрий підтримав подану касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновок суду щодо правильності встановлених судом фактичних обставин справи та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то, на думку колегії суддів, вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає вимогам, передбаченим ст. 65 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання місцевий суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, негативну характеристику, наявність обтяжуючих покарання обставин, а саме: вчинення злочину у стані алкогольного спяніння щодо особи похилого віку.

Покарання, призначене ОСОБА_1 у межах санкції статті, за якою його визнано винним, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.

Порушень кримінально-процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок у справі, не встановлено.

Керуючись статями 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.