розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 березня 2012року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30 грудня 2010року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 квітня 2011року щодо нього.

Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30 грудня 2010року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

засуджено за ч.2 ст. 121КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 квітня 2011року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 засуджено за те, що він 9 січня 2009 року, о 17 год. 30 хв., на сходовому майданчику 9-го поверху в під'їзді будинку № 52 по вул. Вечернекутській в м. Кривому Розі, зустрів свого сусіда ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, і разом з ним

став спускатися ліфтом на 1-й поверх.

Під час спуску в кабіні ліфта між ними на грунті виниклих у ОСОБА_6 підозр у причетності ОСОБА_7 до крадіжки належного йому майна, виникла сварка, що переросла в бійку, в зв'язку з

чим між ними виникли неприязні стосунки.

Після випадкової зупинки кабіни ліфта на 5-му поверсі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вийшли на сходовий майданчик, де продовжили обопільну бійку.

Діючи з метою умисного заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень на грунті неприязних відносин до нього, не переслідуючи мети заподіяння йому смерті, ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп'яніння, приблизно о 17 год. 35 хв. на майданчику п'ятого поверху, умисно зі значною силою завдав стоячому до нього обличчям ОСОБА_7 не менше трьох ударів кулаками в область життєво важливого органу - голову. Від отриманих ударів ОСОБА_7 впав на підлогу зазначеного майданчика, а ОСОБА_6, продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, спрямованих на умисне заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, діючи на грунті особистої неприязні до нього, не переслідуючи мети заподіяння ОСОБА_7 смерті, підняв дерев'яний табурет, який знаходився біля входу в ліфт, і утримуючи його у правій руці, навмисне, зі значною силою завдав лежачому на підлозі потерпілому табуретом не менше двох ударів в область голови.

У результаті побиття ОСОБА_6 потерпілого у нього були виявлені тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть, яка настала в ніч ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 97 від 06.02.2009 року, всі виявлені у потерпілого тілесні ушкодження виникли за одну добу до настання його смерті, у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_7

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неповноту та однобічність дізнання та досудового слідства, порушення права на захист, невідповідність протоколів судових засідань вимогам ст. 88 КПК України, відсутність в показаннях засудженого, наданих суду першої інстанції (т.2 а.с.54) посилання на нанесення потерпілому тілесних ушкоджень; відсутність підтвердження вчиненого засудженим злочину висновками експертиз (т.1,а.с.12-13,16-19; 139,141,144); просить судові рішення скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора про відхилення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів щодо вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України відповідають фактичним обставинам справи, визнаними судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, зокрема,

Так, будучи допитаним в якості підозрюваного 14.01.2009 року, обвинуваченого 16.01.2009 року, 24.03.2009 року, у присутності захисника ОСОБА_8, ОСОБА_6, як і в явці з повинною від 14.01.2009 року (а.с. 24,52-53,69-70, 178 т.1), провину визнавав повністю

Дані свідчення ОСОБА_6 також повністю підтвердив у ході відтворення обстановки і обставин події від 15.01.2009 року, проведеного з використанням відеозапису в присутності судово-медичного експерта, понятих і захисника, детально показавши на місці, з використанням статиста, всі обставини скоєного ним злочину, викладені в його показаннях (т.1 а.с. 59-60).

Суд обґрунтовано визнав достовірними свідчення ОСОБА_6, дані ним у ході досудового слідства, оскільки вони узгоджуються з встановленими обставинами під час проведених основного і додаткового огляду місця події від 10.01.2009 року та від 14.01.2009 року, зафіксованих у протоколах огляду місця події та фототаблицях до них (т.1 а.с. 12-13, 16-19), згідно з якими на майданчику 5-го поверху при вході в ліфт були виявлені плями речовини бурого кольору (т.1 л.д.12), а на сходовому майданчику виявлений і вилучений дерев'яний табурет зі слідами речовини бурого кольору, і фрагмент лінолеуму зі слідами речовини бурого кольору (т.1 л.д.16), яка є кровю що могла належати ОСОБА_7 (т.1 а.с. 119,129)

Крім того, вина засудженого підтверджується висновком судової експертизи № 97 від 06.02.2009. З висновків зазначеної експертизи вбачається, що всі виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження, виникли за одну добу до настання його смерті, у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_7

Судом також перевірялися показання ОСОБА_6 про те, що під час досудового слідства до нього застосовувалися недозволені методи слідства, в результаті чого він змушений був обмовити себе у вчиненні злочину, проте дані обставини не знайшли свого підтвердження.

Так, за дорученням суду прокуратурою м. Кривого Рогу було проведено дві перевірки в порядку ст. 97 КПК України за заявами ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів слідства працівниками міліції, за результатами яких винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, які в установленому законом

порядку не оскаржені (т.2 а.с. 48-49, 103 - 105).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 103 від 14 січня 2010 року у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень не виявлено (а.с.64 т.1).

Пояснення про обставини вчинення злочину ОСОБА_6 давав і під час проведення судово-психіатричної експертизи (т.1 а.с.90-91) та в судовому засіданні 14 липня 2009 року (т.2 а.с.54), тобто в умовах, які виключали будь-який вплив на нього з боку працівників міліції.

Доводи касаційної скарги про незгоду з протоколом судового засідання є необгрунтованими, оскільки ОСОБА_6 висловлював свої заперечення на протокол судового засідання, які були розглянуті у відповідності з вимогами закону.

Колегія суддів зазначає, що суд також правомірно визнав правдивими показання свідків, що підтвердили винність ОСОБА_6 в інкримінованому його злочині.

Згідно зі ст. 65 КК України покарання призначається, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Призначене особі покарання має бути необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання засудженому суди цих вимог дотрималися.

Призначене ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_6 органами досудового слідства та судами, колегія суддів не вбачає. Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, в звязку з чим судові рішення слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів,

Вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30 грудня 2010року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 квітня 2011року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.