розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200080001745, за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Сумської області від 11 березня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Конотоп Сумської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 10 вересня 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки;

якого визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

за участю прокурора Сорокіної О. А.,

до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернувся засуджений ОСОБА_1 із касаційною скаргою на вирок Апеляційного суду Сумської області від 11 березня 2014 року щодо нього.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування вищевказаного вироку щодо нього та закриття кримінального провадження у суді апеляційної інстанції через істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що суд апеляційної інстанції всупереч вимог ст. ст. 395, 399 КПК України прийняв до провадження та розглянув по суті апеляційну скаргу прокурора, подану з пропуском строку апеляційного оскарження, тоді як пропуск строку у випадку, якщо особа не ставить питання про його поновлення є підставою для повернення апеляційної скарги.

Вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2013 року ОСОБА_1 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2-4 ст. 76 КК України.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України постановлено вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 вересня 2013 року - виконувати самостійно.

Вирішено питання щодо цивільних позовів, судових витрат та речових доказів.

Апеляційний суд Сумської області скасував зазначений вище вирок у частині призначеного ОСОБА_1 покарання та ухвалив новий вирок від 11 березня 2014 року, яким постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, виключивши застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання. Виключив із судового рішення посилання на ч. 4 ст. 70 КК України та постановив цей вирок та вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 вересня 2013 року - виконувати самостійно. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.

Згідно судових рішень ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він у період з 02 серпня по 02 вересня 2013 року, перебуваючи в м. Конотоп, діючи повторно, з проникненням у приміщення, таємно викрав чуже майно, а саме:

- 02 серпня 2013 року проник до гаража ОСОБА_2, розташованого на АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно ОСОБА_2 на суму 596 грн та ОСОБА_3 на суму 945 грн;

- 13 серпня 2013 року о 17 год. проник до гаража ОСОБА_4, розміщеного під АДРЕСА_3, звідки із автомобіля ВАЗ-2102 викрав належне йому майно на загальну суму 1108,5 грн;

- 18 серпня 2013 року близько 12 год. проник до гаража ОСОБА_5, розміщеного під АДРЕСА_4, звідки викрав належне йому майно на загальну суму 1267 грн;

- 01 вересня 2013 року близько 19 год. проник у складське приміщення, належне ОСОБА_6, розташоване на АДРЕСА_5, звідки викрав належне йому майно на загальну суму 6779,56 грн;

- 02 вересня 2013 року близько 14 години проник у складське приміщення, належне ОСОБА_7, розташоване на АДРЕСА_2, звідки викрав його майно на загальну суму 290,5 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який зазначив про безпідставність доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

При перевірці матеріалів провадження касаційним судом установлено, що доводи засудженого ОСОБА_1 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону на увагу не заслуговують.

Так, згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана: на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення. При цьому згідно з п. 1 ч. 1 цієї ж статті апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. Положеннями ст. 116 КПК України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області щодо ОСОБА_1 постановлено 04 листопада 2013 року.

З урахуванням вищевикладених положень кримінального процесуального закону, обчислення строку апеляційного оскарження вироку щодо ОСОБА_1 розпочалося на наступний день після його проголошення, тобто 05 листопада 2013 року (перший день строку) та закінчилося 04 грудня 2013 року (тридцятий день строку).

Як убачається матеріалів апеляційної скарги прокурора від 04 грудня 2013 року (вихідний № 09-1628вих-13), вона була направлена на адресу Конотопського міськрайонного суду Сумської області 04 грудня 2013 року, тобто в межах строку апеляційного оскарження, та була зареєстрована у місцевому суді 06 грудня 2013 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції.

За таких обставин, доводи засудженого ОСОБА_1 про прийняття апеляційним судом до провадження апеляційної скарги прокурора всупереч вимог кримінального процесуального закону не підтверджуються матеріалами провадження, а тому є безпідставними.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень, ухвалених у кримінальному провадженні, не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України,

Залишити вирок Апеляційного суду Сумської області від 11 березня 2014 року щодо ОСОБА_1 без змін, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.