розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Київобленерго" до Реєстраційної служби Фастівського міського управління юстиції Київської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року,

У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - позивач) звернувся в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Фастівського міського управління юстиції Київської області (далі - відповідач), Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 (далі - державний реєстратор), в якому просив визнати недійсним рішення від 19 червня 2014 року № 13880127 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зобов'язати прийняти рішення про державну реєстрацію.

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначав, що ним до Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлю, закриту трансформаторну підстанцію № 435, яка розташована за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Інтернаціональна, 18-А, разом із необхідним пакетом документів. Однак, державним реєстратором прав на нерухоме майно було прийнято рішення про відмову у такій реєстрації.

На думку позивача, ним були вчинені всі необхідні дії та подані усі необхідні документи для реєстрації прав та їх обтяжень на зазначений об'єкт, а тому рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації права власності є протиправним.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 травня 2014 року позивачем було подано до відповідача заяву про державну реєстрацію права власності на будівлю, закриту трансформаторну підстанцію № 435, яка розташована за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Інтернаціональна, 18-А та необхідний пакет документів.

Відповідачем 22 травня 2014 року було прийнято дану заяву та присвоєно реєстраційний номер 6712691.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї матеріалів, державним реєстратором 11 червня 2014 року було прийнято рішення № 13689992 про зупинення розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке отримано уповноваженим представником позивача 11 червня 2014 року.

Оскільки позивачем не було усунено обставини, які були підставою для прийняття рішення від 11 червня 2014 року № 13689992, державним реєстратором прав на нерухоме майно 19 червня 2014 року прийнято рішення № 13880127 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на будівлю, закриту трансформаторну підстанцію № 435, яка розташована за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Інтернаціональна, 18-А.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Спеціальним законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (1952-15) (далі - Закон № 1952-IV (1952-15) ).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 1952-IV України, у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із змісту рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 11 червня 2014 року № 13689992, зупинення розгляду заяви ПАТ "Київобленерго" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлю, закриту трансформаторну підстанцію № 435, яка розташована за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Інтернаціональна, 18-А, було обумовлено відсутністю у повному обсязі документів, передбачених пунктом 49 Порядку державної реєстрації прав та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (868-2013-п) , зокрема, документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону № 1952-IV, дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначено статтею 24 Закону України № 1952-IV.

Відповідно до пункту 54 частини першої статті 24 зазначеного Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Суд дійшов правильного висновку про те, що приймаючи оскаржуване рішення державний реєстратор діяв у межах повноважень, у порядок та спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень не позбавляє права позивача на повторне звернення до відповідного органу з заявою про державну реєстрацію права власності на відповідний об'єкт.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення, що підлягає оскарженню саме у межах даного провадження.

Так, в силу положень пункту 54 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

У зв'язку з тим, що суду не надано як жодних доказів щодо усунення обставин, які слугували підставою для зупинення розгляду заяви ПАТ "Київобленерго" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлю, закриту трансформаторну підстанцію № 435, яка розташована за адресою: Київська область, м. Фастів, вулиця Інтернаціональна, 18-А так і доказів щодо оскарження дій чи рішення державного реєстратора від 11 червня 2014 року № 13689992 про зупинення розгляду заяви ПАТ "Київобленерго", як то передбачено положеннями статті 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Вищий адміністративний суд України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що приймаючи оскаржуване рішення державний реєстратор діяв у межах повноважень, у порядок та спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.