Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянула 29 липня 2014 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та представника цивільних позивачів ТОВ "Агрохолдінг" й ТОВ "Агропродукт-Херсон" ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 26 листопада 2013 року.

Вироком Дніпровського районного суду м. Херсону від 29 листопада 2013 року засуджено:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судиму, громадянку України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судиму, громадянку України, та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, громадянина України,

кожного за ч. 2 ст. 367 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням на 1 рік права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарською та організаційно-розпорядчою діяльністю, із звільненням від покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році".

Апеляційний суд Херсонської області 04.03.2014 скасував вказаний вирок місцевого суду в частині застосування амністії та постановив свій, яким на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році" звільнив усіх засуджених від призначеного судом першої інстанції за ч. 2 ст. 367 КК України основного покарання у виді позбавлення волі на три роки, а врешті - залишив без зміни.

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3, маючи довіреність на здійснення підприємницької діяльності від імені приватного підприємця ОСОБА_5 та будучи фінансовим директором ТОВ "Агропродукт-Херсон", з 15.01.2008 по 16.07.2009 вчинила службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки у виді збитків вказаному товариству на 464 087 грн 70 коп., перерахованих вказаному підприємцю за транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, яке фактично не здійснювалось.

Крім того, ОСОБА_1, будучи головним бухгалтером ТОВ "Агропродукт-Херсон", а ОСОБА_2 - фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності, з 01.10.2008 по 02.02.2009 вчинили службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки у виді збитків вказаному товариству на 142 787 грн 20 коп., перерахованих вказаному підприємцю за транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, яке фактично не здійснювалось.

У касаційних скаргах:

прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону - помилкову кваліфікацію судом дій засуджених за ч. 2 ст. 367 КК України, тоді як органом досудового слідства їх обґрунтовано було кваліфіковано за ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості та істотні порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати вирок апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд;

представник цивільних позивачів ТОВ "Агрохолдінг" й ТОВ "Агропродукт-Херсон" ОСОБА_4, посилаючись на безпідставне залишення судом без розгляду цивільних позовів вказаних товариств через необґрунтовану кваліфікацію дій засуджених за ч. 2 ст. 367 КК України та застосування внаслідок цього амністії, просить скасувати вирок апеляційного суду та постановити свій.

В запереченнях на ці касаційні скарги засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять залишити їх без задоволення, як необґрунтовані, а оскаржений вирок апеляційного суду - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу прокурора, та думку засуджених ОСОБА_1 й ОСОБА_2 про необхідність залишення оскарженого рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів визнає касаційну скаргу прокурора такою, що підлягає задоволенню, а скаргу представника цивільних позивачів ОСОБА_4 - частковому задоволенню з наступних підстав.

Прокурор, порушуючи в апеляції питання про скасування апеляційним судом вироку місцевого суду і постановлення нового вироку з визнанням засуджених винуватими у вчиненні злочинів, передбачених чч. 4, 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, та призначенням відповідних покарань, посилався на доведеність їх вини у вчиненні умисних службових корисливих злочинів з посиланням на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20

При цьому прокурор стверджував, що місцевий суд, усупереч вимогам ст. 334 КПК України 1960 року, не зазначив у вироку зміст показань вказаних свідків, не дав їм належну оцінку, не оголосив показання цих свідків дані на досудовому слідстві та не з'ясував у порядку, передбаченому ст. 306 КПК України, причини їх невідповідності з показаннями, даними у судовому засіданні.

Ці доводи прокурора, усупереч вимогам ст. 377 КПК України, не розглянуті, оскільки, залишаючи апеляцію без задоволення, суд не зазначив підстави, через які визнав її необґрунтованою в цій частині, обмежившись загальними висновками про правильність кваліфікації дій засуджених судом першої інстанції.

Крім того, визнаючи обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недостовірність судово-бухгалтерської експертизи № 1870 від 26.10.2010, апеляційний суд, як і місцевий, взяв до уваги неістотні формальні фактичні обставини, які недостатні для такого висновку, не допитавши з цього приводу експертів та не призначивши в разі необхідності, як і суд першої інстанції, додаткову чи нову експертизу в порядку, передбаченому ст. ст. 75- 77, 310, 311 КПК України 1960 року.

Отже, апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, оскільки самостійно зробив висновки з питань, для вирішення яких потрібні спеціальні знання, що могло перешкоди повно та всебічно розглянути справу й постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Вказані обставини, згідно положень ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, є підставою для скасування оскарженого рішення з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Якщо під час нового розгляду справи буде встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуваті у вчиненні більш тяжких злочинів ніж ті, за які їх засуджено вироком Дніпровського районного суду м. Херсону від 29 листопада 2013 року, то призначене цим вироком покарання слід вважати таким, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити, а касаційну скаргу представника цивільних позивачів ТОВ "Агрохолдінг" й ТОВ "Агропродукт-Херсон" ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Херсонської області від 26 листопада 2013 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.