головуючого Пузиревського Є.Б.,суддів:Крещенка А.М., Шибко Л.В.,за участю прокурора Сенюк В.О.,представника заявника ОСОБА_11,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 26 червня 2012 року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Романівського районного суду Житомирської області від 9 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 6 вересня 2011 року,

Постановою оперуповноваженого СКР Романівського РВ УМВС України в Житомирській області від 11 вересня 2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7 в зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 122 КК України, а також постановлено притягнути ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 180 КУпАП.

Постановою Романівського районного суду Житомирської області від 9 серпня 2011 року скарга ОСОБА_6 на вказану постанову залишена без задоволення.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області від 6 вересня 2011 року постанова місцевого суду залишена без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд не розглянув її скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 11 вересня 2010 року щодо ОСОБА_8, чим порушив її конституційні права. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не вжили заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, а судові рішення не містять детального аналізу доводів скарги, їх оцінки, мотивів і підстав, за якими скарга визнана необґрунтованою.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти касаційної скарги ОСОБА_6, представника заявника ОСОБА_11, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя залежно від того, чи були при відмові в порушенні справи виконані вимоги ст. 99 цього Кодексу, приймає рішення про скасування такої постанови та повернення матеріалів для проведення додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_6 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 11 вересня 2010 року, місцевий суд дотримався вказаних вимог закону та належним чином перевірив законність винесеної постанови.

Враховуючи те, що постановою органу дізнання від 11 вересня 2010 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за ст. 122 КК України та не вирішувалось питання про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_8 за ст. 152 КК України, місцевий суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_6 в задоволенні її скарги.

Апеляційний розгляд справи проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Твердження, аналогічні тим, що містяться в касаційній скарзі, ОСОБА_6 висловлювала у своїй апеляції, однак апеляційний суд визнав їх безпідставними та належним чином мотивував свої висновки. З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які могли б бути підставами для скасування чи зміни постановлених у справі судових рішень, перевіркою справи в касаційному порядку не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Постанову Романівського районного суду Житомирської області від 9 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 6 вересня 2011 року, постановлені у справі за скаргою ОСОБА_6 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, залишити без зміни, а її касаційну скаргу - без задоволення.