Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пузиревського Є.Б.,суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,за участю прокурора Парусова А.М.захисників засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 червня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 20 жовтня 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2- 4 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід змінено, взявши ОСОБА_10 під варту в залі суду.

Зараховано йому в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 10.03.2011 року до 19.03.2011 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 30 140 грн. 40 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20 жовтня 2011 року вирок щодо ОСОБА_10 в частині призначеного покарання змінено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2- 4 ст. 76 КК України. Звільнено засудженого з під варти в залі суду. В решті вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_7 та ОСОБА_10 визнано винними та засуджено за те, що вони 9 березня 2011 року, приблизно о 19 год. 30 хв., за попередньою змовою між собою, знаходячись на вул. Свердлова в м. Вінниці, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрали грошові кошти ОСОБА_9 в сумі 4 000 доларів США, що в перерахунку становить 31 740 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10 з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі винних внаслідок м'якості. Також вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України. Крім того, у доповненні до касаційної скарги прокурор вказує на порушення судом першої інстанції вимог ст. 299 КПК України.

У запереченнях засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_5 просять судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу з доповненнями, засуджених та їх захисників, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги з доповненнями, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікація дій засуджених не оспорюються в касаційній скарзі.

Доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про необґрунтоване звільнення на підставі ст. 75 КК України засуджених від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_7 районним судом та ОСОБА_10 апеляційним судом від відбування покарання у відповідності до вимог ст. 75 КК України, враховано, що скоєний ними злочин відноситься до тяжкого, особу кожного із засуджених, які раніше не судимі, працюють, за місцем роботи характеризуються позитивно, думку потерпілого, який просив не позбавляти волі засуджених, а також обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність матеріальних претензій зі сторони потерпілого.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди дійшли правильного висновку про можливість виправлення засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_10 та попередження вчинення ними нових злочинів без ізоляції їх від суспільства, але в умовах здійснення контролю за їхньою поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Твердження прокурора про порушення районним судом вимог ст. 299 КПК України та апеляційним судом вимог ст.377 цього Кодексу є безпідставними.

Із протоколу судового засідання слідує, що учасники судового розгляду не заперечували проти недоцільності дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорювалися. Засуджені вину у пред'явленому їм злочині визнали повністю, розмір цивільного позову також визнали і в послідуючому його не оспорювали. За таких обставин суд першої інстанції вірно розглянув справу за скороченою процедурою.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, ретельно перевірив доводи апеляцій прокурора, потерпілого, засудженого ОСОБА_10 та його захисника та, у відповідності до вимог ст. 377 КПК України, докладно вмотивувавши свої висновки, правильно визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 законним та обґрунтованим та у відповідності до вимог ст.366 цього Кодексу обґрунтовано змінив вирок та звільнив засудженого ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачається.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновків судів, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 20 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора з доповненнями - без задоволення.