головуючого Зубара В.В.,суддів Романець Л. А., Широян Т. А.,з участю прокуроразахисника Голюги В. В.,ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 червня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 грудня 2011 року щодо ОСОБА_6.

Вироком Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2011 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 1 липня 2010 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підстав ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 1 липня 2010 року та остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно в доход держави судові витрати у сумі 7453 грн 92 к.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності із ст. 81 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 грудня 2011 року, вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7, залишено без зміни.

Як визнав встановленим суд, у вересні 2010 року в лісопосадці у с. Вилино Бахчисарайського району, ОСОБА_6, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, незаконно зібрав листя суцвіття коноплі, привіз за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де незаконно виготовив наркотичну речовину марихуану, для власного вживання та з метою збуту.

В січні 2011 року, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, за попередньою змовою між собою, розфасували виготовлену марихуану в паперові згортки з метою збуту і ОСОБА_7 неодноразово незаконно збував її.

7 квітня 2011 року ОСОБА_6 повторно незаконно збув ОСОБА_7, а ОСОБА_7 незаконно придбав у нього з метою збуту паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом (марихуаною) масою 0,5 г в перерахунку на суху речовину і о 17 год 30 хв на вул. Тургенєва в с. Вилино Бахчисарайського району АР Крим, незаконно збув за 60 грн особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_8 (анкетні дані змінено).

13 квітня 2011 року о 17 год, ОСОБА_7, за попередньою змовою із ОСОБА_6, в районі лікарні в с. Вилино Бахчисарайського району АР Крим, повторно незаконно збув за 50 грн ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс (марихуану) масою 0,53 г в перерахунку на суху речовину, та о 16 год 00 хв 15 квітня 2011 року, в районі базару в с. Вилино за 50 грн - масою 0,33 г.

15 квітня 2011 року, в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2, працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс (марихуану) масою 1,3 г, придбаного ним у ОСОБА_6, а в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс (марихуану) масою 27,3 г в перерахунку на суху речовину, розфасовану в 61 паперовий згорток.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, просить судові рішення скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок суворості.

На думку захисника при призначенні засудженому покарання, суд не повною мірою врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу засудженого, зокрема, його позитивну характеристику, його бажання пройти курс лікування про що подав до лікарні відповідну заяву. Також захисник вказує, що первинні показання засуджений дав під тиском працівників міліції.

Крім того, захисник зазначає, що судом були порушені норми матеріального права, допущена однобічність, неповнота досудового та судового слідства, оскільки на думку захисника ОСОБА_6 наркотичні засоби не збував, то дії засудженого підлягають перекваліфікації на ч. 2 ст. 309 КК України.

Касаційних скарг щодо засудженого ОСОБА_7 немає.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 винним себе у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, визнав частково та пояснив, що він зірвав листя і суцвіття дикоростучого куща коноплі, які висушив, подрібнив і зберігав у господарській будівлі за місцем проживання, так як він систематично вживав марихуану, він для зручності розфасував наркотичний засіб в паперові згортки вагою по одній дозі для куріння, з ОСОБА_7 він у змову про збут наркотичних засобів він не вступав, а лише дав йому покурити марихуану. Працівники міліції ніяких мір фізичного чи психологічного впливу до нього не застосовували.

На підставі зібраних по справі доказів і досліджених у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 307 КК України та призначив покарання.

Підстав для перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України, колегія суддів не вбачає.

При призначенні покарання засудженому, судом повною мірою враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_6, який до кримінальної відповідальності притягується не вперше, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря нарколога у зв'язку із вживанням алкоголю та каннабіоїдів. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_6 покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Викладений у мотивувальній частині вироку суду першої інстанції висновок, про необхідність призначення покарання засудженому ОСОБА_6, пов'язаного із позбавленням волі на вказаний строк, та відповідно до статті 71 КК України, є обґрунтованим, при цьому судом наведено мотиви такого рішення.

Колегія суддів вважає, що призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_6, попередження вчинення ним нових злочинів та є домірним скоєному.

Посилання в касаційній скарзі захисника на ту обставину, що показання засудженого працівниками міліції отримано під тиском, є необґрунтованим, спростовується матеріалами справи та показаннями самого засудженого даними під час судового слідства.

Порушень норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства, які були б підставою для скасування судових рішень по справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, залишити без задоволення.

Вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 грудня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.