Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В. В.,суддів:Романець Л.А., Широян Т. А., за участю прокурора Шевченко О. О.,засудженого ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 червня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2011 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

- за ч.4 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за п.6 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_5 161777 грн 97 коп на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок задоволення цивільного позову.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_5 судові витрати в доход НДЕКЦ при ГУ МВС України в Одеській області 3040 грн 42 коп.

Питання про долю речових доказів у справі вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_5, 22 січня 2010 року, приїхав до своєї знайомої ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, де о 16 год, коли потерпіла лежала на дивані, із корисних спонукань, з метою умисного вбивства, вчинив розбійний напад на неї і почав душити її руками за шию.

Коли ОСОБА_7 перестала подавати ознаки життя, засуджений маючи намір довести свій злочинний умисел до кінця, відніс потерпілу у ванну і поклав обличчям донизу, після чого наповнив ванну водою.

Смерть ОСОБА_7 наступила в результаті утоплення.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5, заволодів грошима, дорогоцінностями та іншим майном потерпілої ОСОБА_7 та її чоловіка ОСОБА_7 на загальну суму 209068 грн 01 к.

Таким чином, ОСОБА_5, вчинив умисне вбивство ОСОБА_7 із корисливих мотивів, розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, яка зазнала нападу, що потягло її смерть і також заволодів майном в особливо великому розмірі.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Засуджений ОСОБА_5 зазначає, що показання дані ним під час досудового слідства, де він визнав себе винним, одержані із застосуванням незаконних методів ведення досудового слідства та дізнання. Ці його твердження належним чином у судовому засіданні не перевірені, що в свою чергу призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Також засуджений стверджує, що він не мав можливості ознайомитись із матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційної скарги, пояснення засудженого ОСОБА_5, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу (1001-05) , які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Як убачається з вироку суду апеляційної інстанції, ці вимоги Закону апеляційним судом належним чином не виконані.

Так із матеріалів справи видно, що ОСОБА_5 на досудовому слідстві стверджував, що до нього застосовувались недозволені методи слідства тому він визнав себе винним у вчиненні злочинів, вказаних у вироку.

У зв'язку з цим, за його заявою 10 березня 2010 року старшим слідчим СВ Таіровського ОМ Київського РО ОГУ УМВС у Одеській області було винесено постанову про виділення матеріалів кримінальної справи щодо працівників міліції для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України та матеріали направлено прокурору Київського району м. Одеси.

Як вбачається з висновку прокурора (т.3 а.с.37), виділені матеріали кримінальної справи про застосування до ОСОБА_5 недозволених методів ведення слідства, було повернуто до Таіровського ОМ Київського РО ОГУ УМВС у Одеській області, як необґрунтовано направлені.

Таким чином твердження ОСОБА_5 про застосування щодо нього недозволених методів органами досудового слідства під впливом яких він визнав себе винним, належним чином фактично не перевірені.

Апеляційний суд у своєму рішенні, обмежився констатуванням результатів цієї перевірки, яка по суті була формальною і не дала відповіді на питання, поставлені слідчим у постанові про виділення матеріалів кримінальної справи щодо працівників міліції для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК з точки зору ефективності проведеного розслідування.

Таким чином, апеляційний суд, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, не перевіривши належним чином його заяву про застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства та дізнання, передчасно поклав в основу вироку визнавальні показання засудженого, які останній давав, як він стверджує, під впливом та тиском працівників міліції.

У зв'язку з наведеним, вирок апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд у ході якого необхідно перевірити твердження ОСОБА_5 про застосування щодо нього недозволених методів слідства, дати оцінку іншим доказам по справі і прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Також при необхідності суду слід надати засудженому можливість ознайомитись із матеріалами кримінальної справи.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.