розглянувши в судовому засіданні в межах кримінального провадження за № 12012100330000073 щодо ОСОБА_2 касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2013 року,

Указаною ухвалою апеляційна скарга прокурора на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2013 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі, повернута.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вищезазначену ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскільки вважає, що апеляційний суд безпідставно повернув його апеляційну скаргу, адже указані цим судом недоліки скарги було виправлено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

До Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК.

Цей суд за наслідками судового провадження постановив вирок, яким перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 на ч. 1 ст. 122 КК і засудив його за цим кримінальним законом та ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК.

З кримінального провадження убачається, що прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав на вирок місцевого суду у передбачений законом строк апеляційну скаргу, у якій просив цей вирок скасувати з зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, неповнотою судового розгляду і невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Прокурор зазначав у скарзі, що місцевий суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 на ч. 1 ст. 122 КК, про що наводив відповідне обґрунтування.

Апеляційний суд 05 вересня 2013 року залишив цю скаргу без руху і встановив прокурору строк у 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків. Недоліком апеляційної скарги вказаний суд вважав те, що у ній не наведено підстав, передбачених у ст. 415 КПК, з яких призначається новий розгляд в суді першої інстанції після скасування вироку.

Протягом встановленого апеляційним судом строку для усунення недоліків прокурор подав виправлену апеляційну скаргу, у якій з тим же обґрунтуванням просив скасувати вирок місцевого суду і постановити апеляційному суду свій, яким засудити ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК - на строк вісім років; за ч. 1 ст. 263 КК - на строк чотири роки; за ч. 1 ст. 309 КК - на строк на строк три роки, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів - на строк вісім років.

Проте, апеляційний суд 26 вересня 2013 року повернув апеляційну скаргу, вважаючи, що прокурор не усунув її недоліків, додатково порушив вимоги ст. 420 КПК, а також вніс у скаргу зміни, якими за межами строку на оскарження просив постановити вирок та засудити ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК до восьми років позбавленні волі,

Колегія суддів не може погодитись з таким рішенням апеляційного суду з огляду на таке.

Так, прокурор на виконання вказівки апеляційного суду, привів у відповідність з КПК (4651-17) свої вимоги, які відповідають змісту статей 396, 420 цього Кодексу, адже навів доводи про незаконність і необґрунтованість вироку місцевого суду в частині необхідності застосування до ОСОБА_2 закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, що узгоджується з вимогою постановити апеляційному суду свій вирок з призначенням відповідного покарання.

Твердження апеляційного суду про те, що таку вимогу висловлено поза межами строку на апеляційне оскарження, не відповідають закону, оскільки згідно з ч. 2 ст. 399 КПК, якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції.

Прокурор у виправленій апеляційній скарзі не змінював доводи про незаконність і необґрунтованість вироку місцевого суду в частині необхідності застосування до ОСОБА_2 закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, а тому немає підстав вважати, що вимогою постановити апеляційному суду свій вирок погіршується становище обвинуваченого.

Тому апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу прокурора.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону під час її постановлення з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції зі стадії прийняття апеляційної скарги.

З огляду на викладене касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 436, 438 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2013 року про повернення апеляційної скарги прокурора в межах кримінального провадження за № 12012100330000073 щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції зі стадії прийняття апеляційної скарги.