Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Чуйко О.Г., Мороза М.А.,

за участю прокурора Плужника О.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 28 березня 2014 року щодо нього.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 січня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 та постановлено стягнути на її користь 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вироком Апеляційного суду Закарпатської області від 28 березня 2014 року задоволено апеляцію потерпілої ОСОБА_2 та скасовано вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.

Скасовано вирок у частині вирішення цивільного позову та справу у цій частині направлено на новий судовий розгляд.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 4 листопада 2011 року, приблизно о 11 год., керуючи автомобілем "ВАЗ-2108" д.н. НОМЕР_1 по автодорозі "Київ-Чоп" у напрямку м. Чоп, порушуючи п.п. 2.3 "б", 10.1, 16.13, перед поворотом ліворуч не надав дорогу автомобілю "БМВ" д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку, у результаті чого здійснив з ним зіткнення.

Внаслідок ДТП пасажиру автомобілю "БМВ" ОСОБА_2 було спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок апеляційного суду та справу направити на новий судовий розгляд або залишити без зміни вирок місцевого суду у зв'язку з істотним порушенням кримінально - процесуального закону, неправильним застосування кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Вказує, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст.ст. 332, 335 КК України та суд, розглядаючи справу, вийшов за межі апеляції потерпілої скасувавши вирок. Крім того, зазначає, що апеляційний суд безпідставно допустив до участі у справі представника цивільного позивача і незаконно скасував вирок у частині застосування ст. 75 КК України та у частині вирішення цивільного позову.

Потерпіла ОСОБА_2 у запереченнях на касаційну скаргу засудженого просить вирок суду апеляційної інстанції залишити без зміни, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 378 КПК України скасування вироку суду першої інстанції і постановлення вироку апеляційним судом у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, допускається лише за умови, що в апеляції прокурора, потерпілого чи його представника ставилось питання про скасування вироку саме з цих підстав.

Згідно роз'яснень, що містяться у п 3. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 15.05.2006 року "Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку" (v0001700-06) за змістом ст. 378 КПК апеляційний суд не може постановити свій вирок тоді, коли в апеляції порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 1 цієї статті, але висловлено прохання повернути справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Якщо в зазначеному випадку позиція прокурора, потерпілого, його представника є суперечливою і не узгоджується з вимогами пунктів 2, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 374, ч. 1 ст. 378 КПК, головуючий у суді першої інстанції за наявності до того підстав вправі своєю постановою визнати, що апеляція не відповідає вимогам ст. 350 КПК, та залишити її з дотриманням ст. 352 цього Кодексу без руху, а в подальшому - і без розгляду.

Як убачається із матеріалів кримінальної справи, апеляційним судом вказані вимоги Закону, з урахуванням роз'яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України, виконані не були.

Так, із тексту апеляції потерпілої ОСОБА_2 убачається, що нею ставилось питання про зміну вироку суду першої на підставі п. 2 ч. 1 ст. 378 КПК України, що не узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 378 КПК України.

Апеляційний суд провів розгляд вказаної апеляції потерпілої та, всупереч вимогам ч. 2 ст. 378 КПК України, скасував вирок суду першої інстанції, що є істотним порушенням кримінально - процесуального закону та підставою для скасування вироку суду апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги засудженого підлягають перевірці під час нового апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (1960), пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 28 березня 2014 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.