головуючого Фесенка Л.І.,суддів Вільгушинського М.Й., Слинька С.С., за участю прокурора Матюшевої О.В. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 червня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вироки Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2010 року та Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 06 травня 2010 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого 05листопада 2009 року за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу в розмірі 850 грн,

за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 та ОСОБА_7, судові рішення щодо яких не оскаржуються.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 15 жовтня 2010 року приблизно о 20-й годині перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на зупинці громадського транспорту «Біла Вежа», розташованій на вул. Таращанській у м. Білій Церкві, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_8, відкрито заволодів його майном на загальну суму 555 грн.

Вироком апеляційного суду Київської області від 25 січня 2012 року вирок районного суду щодо ОСОБА_5 скасовано. ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок м'якості у зв'язку із звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу частково, просила вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КПК України вирок апеляційного суду повинен відповідати вимогам, зазначеним у статтях 332 - 335 вказаного Кодексу. Крім того, у вироку апеляційного суду зазначається зміст вироку суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення.

Як убачається з вироку суду апеляційної інстанції, зазначені вимоги закону в цій справі належним чином не виконані.

У поданій на вирок районного суду апеляції прокурор вказував про безпідставне звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Однак суд, залишаючи апеляцію прокурора в указаній частині без задоволення та одночасно звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, не навів у своєму рішенні переконливих підстав прийняття такого рішення, не дав вичерпної відповіді на викладені у скарзі доводи щодо неправильного застосування судом першої інстанції ст. 75 КК України. При цьому суд не здійснив аналізу даних, що характеризують особу засудженого, тяжкості вчиненого злочину та доцільності у їх сукупності звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Так, суд апеляційної інстанції не повною мірою врахував ступінь тяжкості вчиненого діяння, його належність до категорії тяжких злочинів, наявність у ОСОБА_5 судимості за попередній аналогічний злочин, а також відсутність будь-яких даних про виправлення та перевиховання засудженого протягом часу після вчинення попереднього злочину.

Крім того, оскаржуваний вирок апеляційного суду також не відповідає вимогам ст. 332 КПК України, згідно з якими він повинен бути правильним по суті та викладений офіційно-діловим стилем, юридично грамотно, з коротким точним описом обставин і результатів дослідження доказів.

Зазначене дає підстави вважати, що апеляційний суд формально розглянув справу щодо ОСОБА_5, чим істотно порушив кримінально-процесуальний закон. Отже, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого слід належно оцінити фактичні обставини справи, дані про особу засудженого та обставини, які мають значення при визначенні покарання та можливості звільнення від нього, після чого прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Якщо за наслідками нового апеляційного розгляду справи суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині за таких самих обставин та даних про його особу, то звільнення його від відбування покарання з випробуванням слід вважати явно несправедливим унаслідок м'якості.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.