розглянула у судовому засіданні у м. Києві 21 червня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами заступника прокурора АР Крим та представника цивільного позивача ПАТ «Банк «Кліринговий дім» на вирок Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Вироком Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

- за ч. 2 ст. 364-1 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 2 роки;

- за ч. 2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, раніше не судиму,

- за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з видачею, зберіганням, прийомом грошових коштів на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 2 роки;

- за ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з видачею, зберіганням, прийомом грошових коштів на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язку повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянку України, раніше не судиму,

- за ч. 1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 358 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язку повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.

У задоволенні цивільного позову ВАТ «Банк «Кліринговий дім» - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що вона, перебуваючи на посаді керуючого Армянського відділення ФКД АБ «Кліринговий дім», 23.09.2008 року та 29.10.2008 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_5, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, використала всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження, а також склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді видачі Армянським відділенням ФКД АБ «Кліринговий дім» кредитів на загальну суму 256500 грн. на ім'я осіб, які для отримання кредиту до банку не звертались.

ОСОБА_2 засуджено за те, що вона перебуваючи на посаді старшого касира Армянського відділення ФКД АБ «Кліринговий дім», 23.09.2008 року та 29.10.2008 року, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, вчинила пособництво ОСОБА_1 у використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, а також підробила заявки на отримання готівки з каси банку.

ОСОБА_4 засуджено за те, що вона перебуваючи на посаді головного бухгалтера Армянського відділення ФКД АБ «Кліринговий дім», 23.09.2008 року та 29.10.2008 року підробила документи, що дають право на отримання кредиту від імені осіб, які з даним проханням до банку не звертались.

ОСОБА_3 засуджено за те, що він перебуваючи на посаді головного економіста Армянського відділення ФКД АБ «Кліринговий дім», 23.09.2008 року та 29.10.2008 року підробив документи, що дають право на отримання кредиту від імені осіб, які з даним проханням до банку не звертались.

У касаційній скарзі з доповненнями прокурор просить скасувати судові рішення у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на ту обставину, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування додаткового покарання, а призначаючи остаточне покарання ОСОБА_1, безпідставно поглинув два однакових за розміром покарання. Також, зазначає, що покладаючи на засуджених обов'язки, передбачені ст. 76 КК України суд замість покладення контролю за їх поведінкою на кримінально-виконавчу інспекцію поклав його на орган кримінально-виконавчої системи.

У касаційній скарзі представник цивільного позивача ПАТ «Банк «Кліринговий дім» просить скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову та справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд безпідставно відмовив у стягненні матеріальної та моральної шкоди на користь банку, оскільки вона була завдана засудженими.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану скаргу з урахуванням доповнень та заперечував проти задоволення скарги цивільного позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора з урахуванням доповнень підлягає частковому задоволенню, касаційна скарга представника цивільного позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд зробив на підставі доказів, які є у справі та вони в цій частині у касаційних скаргах не оспорюються.

Доводи прокурора про безпідставне звільнення засуджених від відбування покарання є необґрунтованими, оскільки суд, виходячи із змісту ст. 75 КК України, прийняв рішення про звільнення тільки від основного покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, так як звільнення від додаткового покарання не передбачено законом, і це не було зазначено у вироку суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вирок в частині виконання додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатись певною діяльність прийнятий до виконання, таким чином ні у кого не виникло сумнівів щодо необхідності реального відбування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 даного додаткового покарання.

Доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України є обґрунтованими.

Так, відповідно до роз'яснень, що містяться у ч. 2 п. 21 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (v0007700-03) суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 судом було неправильно застосовано кримінальний закон та після призначення покарання за ч. 2 ст. 364-1 КК України та за ч. 2 ст. 366 КК України остаточно визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, незважаючи на те, що додаткове покарання було призначене за даними статтями однакове за видом і розміром.

У той же час, враховуючи особу ОСОБА_1, її виключно позитивні характеристики, колегія суддів уважає за можливе зменшити міру додаткового покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 366 КК України до 1 року.

Колегія суддів також погоджується з доводами прокурора щодо визначення органу, який повинен контролювати поведінку засуджених під час іспитового строку та виправити технічну помилку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 76 КК України контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого.

Слушними є доводи представника цивільного позивача про порушення вимог закону при вирішенні цивільного позову, оскільки суд першої інстанції послався на ту обставину, що судові рішення про стягнення з позичальників грошових коштів вступили в законну силу та підлягають виконанню, однак дана обставина судами не перевірялась.

Стаття 395 КПК України дає право суду касаційної інстанції вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

Відповідно до ст. 400-1 КПК України, касаційний суд, встановивши обставини, передбачені ст. 11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Звільнення від кримінальної відповідальності можливе, якщо ця особа не ухилялася від слідства або суду.

Згідно ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Початковим моментом перебігу строку давності є день вчинення злочину. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили 23.09.2008 року. Дані про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ухилялися від слідства або суду, у матеріалах справи відсутні, а новий злочин середньої тяжкості ними був учинений 29.10.2008 року. Отже, на час розгляду справи апеляційним судом закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України.

Виходячи з викладених обставин, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а справа в цій частині - закриттю.

Ураховуючи викладене, судові рішення в частині вирішення цивільного позову та засудження ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 358 КК України належить скасувати, а справу в частині вирішення цивільного позову направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, в процесі якого перевірити наведені у касаційній скарзі представника цивільного позивача доводи та постановити законне й обґрунтоване рішення.

В частині засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 366 КК України та визначення органу, який повинен контролювати поведінку засуджених під час іспитового строку, судові рішення підлягають зміні.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу представника цивільного позивача ПАТ «Банк «Кліринговий дім» задовольнити, касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2011 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині їх засудження за ч. 1 ст. 358 КК України та у частині вирішення цивільного позову - скасувати.

Звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а справу в цій частині закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Справу в частині вирішення цивільного позову направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Ці ж вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - змінити.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 366 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 1 рік.

Вважати ОСОБА_1 засудженою за ч. 2 ст. 364-1 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 2 роки; за ч. 2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Вважати ОСОБА_2 засудженою за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з видачею, зберіганням, прийомом грошових коштів на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 2 роки; за ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з видачею, зберіганням, прийомом грошових коштів на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язку повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Вважати ОСОБА_4 засудженою за ч. 2 ст. 358 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язку повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.