Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,суддів Наставного В.В., Чуйко О.Г.,за участю: прокурораГолюги В.В.,засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6розглянула в судовому засіданні 21 червня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року.

Цим вироком засуджено:

1979 року народження, неодноразово судимого,

останній раз вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.11.2010 року

за ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,

за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

1988 року народження, такого, що те має судимості,

за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнано винними і засуджено за те, що вони вночі 7 серпня 2010 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою між собою проникли у будинок ОСОБА_7, 1923 року народження, де вчинили на нього розбійний напад. При цьому згідно з розподілом ролей ОСОБА_5 проник в будинок, впустив ОСОБА_6, який спостерігав за навколишньою обстановкою, і передав йому ніж.

ОСОБА_6 напав на сплячого потерпілого, застосовуючи насильство, небезпечне для його життя та здоров'я та погрожуючи вбивством, а ОСОБА_5 в той час обшукував будинок, намагаючись знайти гроші.

ОСОБА_6 завдав ОСОБА_7 не менш 9 ударів кулаками та ногами та не менш 27 колото-ріжучих поранень по тулубу та кінцівкам потерпілого, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, що бачив і ОСОБА_5. Оскільки ОСОБА_7 не указав їм місце, де ховав гроші, у ОСОБА_6 раптово виник умисел на вбивство потерпілого з корисливих спонукань. Не ставлячи ОСОБА_5 до відома, ОСОБА_6 завдав декілька ударів обухом сокири потерпілому по голові, завдавши смертельне поранення.

Після цього ОСОБА_5 і ОСОБА_6 незаконно заволоділи майном потерпілого загальною вартістю 1 311 грн. і зникли з місця злочину.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на неправильну кваліфікацію його дій. Стверджує, що мав умисел на крадіжку, потерпілого не бив, з ОСОБА_6 попередньо не домовлявся. Зазначає, що судом істотно порушено кримінально-процесуальний закон, оскільки суддя Стовба С.М. вже виносив щодо нього вирок в іншій справі. Просить змінити судові рішення, перекваліфікувати його дії на крадіжку та пом'якшити покарання.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства. Стверджує, що попередньої змови та умислу на вбивство у них не було, потерпілого він не бив. Просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення засуджених на підтримання своїх касаційних скарг, думку прокурора, який вважав вирок законним, обґрунтованим і просив залишити його без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У касаційних скаргах порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 і ОСОБА_6 кваліфіковано правильно.

Твердження засудженого ОСОБА_5 про те, що він не вчиняв розбійного нападу, оскільки не завдавав ударів потерпілому і особисто йому не погрожував, є безпідставними. Судом встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 діяли спільно, узгоджено, незаконне заволодіння майном потерпілого із застосуванням насильства, небезпечного для його життя та здоров'я, та погроз такого застосування охоплювалось їх єдиним умислом.

Даних, які б свідчили, що в справі допущено неправильне застосування кримінального закону, не виявлено.

Вивченням матеріалів справи істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнули б скасування постановлених у справі судових рішень, у тому числі порушення вимог ст. 54 КПК України, не виявлено.

Покарання ОСОБА_5 і ОСОБА_6 призначено у відповідності до вимог закону, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій засуджених і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційних скарг, належним чином перевірено й спростовано.

Отже, підстав для скасування або зміни судових рішень не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишити без зміни, касаційні скарги засуджених - без задоволення.