Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й., суддів Колесниченка В.М., Наставного В.В., за участю прокурора Сорокіної О.А., потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 квітня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 і їх представника ОСОБА_7 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 02 серпня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року.

Зазначеним вироком із урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, засуджено

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

- за ч.1 ст. 119 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 1474 грн 80 коп на відшкодування матеріальної шкоди та 70000 грн - моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_8 засуджено за те, що він 22 липня 2007 року близько 18 год 15 хв, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у кафе -барі ПП "ОСОБА_11", яке розташоване по АДРЕСА_1, у процесі виниклої між ним і ОСОБА_6 сварки, наніс останньому один удар кулаком у лобну частину голови від якого ОСОБА_6 упав і вдарився потиличною частиною голови об цементний поріг, отримавши при цьому тяжке тілесне ушкодження, від якого настала смерть потерпілого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6 і їх представник ОСОБА_7 стверджують, що судом неправильно застосовано кримінальний закон при кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.1 ст. 119 КК України, оскільки його дії містять склад злочину, передбачений ч.2 ст. 121 КК України. Зазначають про безпідставне звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком внаслідок чого ОСОБА_8 було призначено покарання, яке через м'якість не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу. Зазначають про неправильність вирішення цивільного позову по справі та формальність розгляду справи судом апеляційної інстанції. Просять судові рішення щодо ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілих на підтримання поданої ними касаційної скарги, пояснення прокурора, який просив касаційну скаргу задовольнити частково, скасувавши ухвалу суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Так, апеляційний суд розглянув справу щодо ОСОБА_8 формально та постановив ухвалу, зміст якої не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Зокрема, статтею 377 КПК України 1960 року передбачено, що зміст ухвали апеляційного суду повинен містити виклад суті апеляції, короткий зміст пояснень осіб, які брали участь у судовому засіданні, і докладні мотиви прийнятого судом рішення. В ухвалі повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними у справі доказами всі доводи апеляції і на них дана вичерпна відповідь, а у разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

З матеріалів справи видно, що не погоджуючись з вироком суду на нього були подані апеляції захисником засудженого, потерпілими та їх представником.

Захисник засудженого стверджував про те, що ОСОБА_8 підлягав звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та оскаржував правильність вирішення цивільного позову по справі.

Доводи апеляції потерпілих та їх представника щодо незаконності постановленого щодо ОСОБА_8 вироку були аналогічними доводам касаційної скарги. Зокрема, указані особи просили вирок місцевого суду скасувати і постановити свій вирок та зазначали про неправильне застосування кримінального закону у частині кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.1 ст. 119 КК України і про безпідставне звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку. На обґрунтування своїх вимог були наведені відповідні мотивовані доводи з посиланням на конкретні докази.

Залишаючи апеляцію потерпілих та їх представника без задоволення, апеляційний суд не навів в ухвалі підстав прийняття такого рішення, не дав вичерпної відповіді на доводи їхньої апеляції, не сформулював належним чином висновки щодо неправильного застосування кримінального закону при кваліфікації дій засудженого, не проаналізував і співставив із наявними у справі доказами доводи апеляції і дав на них вичерпної відповіді.

Одночасно в ухвалі не зазначені підстави, через які визнано необґрунтованою апеляцію потерпілих у частині невмотивованості звільнення ОСОБА_8, який вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та не указані які дані про особу засудженого свідчать про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Тобто суд апеляційної інстанції, формально розглянувши справу щодо ОСОБА_8, не надав обґрунтованих відповідей на доводи апеляції, поданої потерпілими та їх представником, чим порушив право учасників процесу на об'єктивний та неупереджений розгляд справи в апеляційному порядку.

З огляду на вищевикладене, касаційна скарга потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 і їх представника ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала Апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_8 - скасуванню як така, що не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року та винесена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства та неправильним застосуванням кримінального закону.

При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд повинен за необхідності провести судове слідство, ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, перевірити доводи апеляції учасників процесу та з урахуванням усіх обставин прийняти законне та обґрунтоване рішення, виклавши його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону. Якщо при новому апеляційному розгляді буде встановлено, що ОСОБА_8 винуватий у більш тяжкому злочину покарання має бути призначене відповідно до вимог закону, а також якщо не буде встановлено інших пом'якшуючих покарання обставин, то призначене ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) колегія суддів

касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 і їх представника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.