головуючого Вільгушинського М. Й.,суддів Слинька С. С. і Дембовського С. Г., за участю прокурора засудженого ОСОБА_6 Сорокіної О. А., ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції) розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 квітня 2014 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2013 року.

Зазначеним вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Молдови, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості, засуджено:

- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 засуджено за те, що він 15 березня 2011 року близько 20 години, за попередньою змовою з невстановленою особою, біля будинку АДРЕСА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, застосовуючи до ОСОБА_8 фізичне насильство, яке не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, відкрито заволоділи майном останнього на суму 1854 гривень 50 копійок.

Крім того, у той же день, близько 20 години 15 хвилин біля будинку АДРЕСА_2, вчинили на ОСОБА_8 напад, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, яка зазнала нападу, і заволоділи його майном на суму 760 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2013 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційних скаргах:

- прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Вважає, що ухвала апеляційної суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року;

- засуджений ОСОБА_6 просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку однобічністю, неповнотою, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Зокрема, зазначає про те, що обвинувачення у вчиненні злочинів було пред'явлено незаконно; явка з повинною одержана в порушення вимог закону; по справі відсутні докази про доведеність його винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів.

Заслухавши доповідача, думку засудженого про задоволення касаційних скарг і пояснення прокурора про підтримання скарги прокурора та часткове задоволення скарги засудженого й необхідності скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора підлягає задоволенню, а скарга засудженого - частковому.

Матеріалами справи встановлено, що прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засуджений, не погоджуючись з рішенням місцевого суду, подали апеляції, в яких йшлося про те, в чому, на думку апелянтів, полягає незаконність постановленого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено суть апеляції, результати розгляду справи і докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Під час розгляду справи за апеляціями прокурора та засудженого ці вимоги закону Апеляційний суд Одеської області не виконав.

Апеляційний суд, викладені доводи прокурора та засудженого в апеляції ретельно не перевірив, належним чином не проаналізував, докладної відповіді на них не дав і свого рішення не мотивував.

Залишаючи апеляції прокурора та засудженого без задоволення, лише послався на ті ж докази про доведеність винуватості засудженого, які були дослідженні у судовому засіданні, достовірність яких оскаржувалась в апеляціях, без їх аналізу й оцінки, не спростувавши викладених у апеляціях доводів.

Наведені порушення колегія суддів вважає такими, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення по суті, що є безумовною підставою для скасування ухвали апеляційного суду з направлення справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи апеляційних скарг та, з урахуванням доводів викладених у касаційних скаргах, постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2013 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.