розглянула в судовому засіданні в м. Києві 07 червня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, засудженої ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 28 грудня 2011 року, засудженого ОСОБА_4, захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката Деркача В.Г., захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката Шалагінова В.Г., захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката Гоменюка В.М. на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 травня 2011 року та вирок Апеляційного суду Вінницької області від 28 грудня 2011 року.

Вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 травня 2011 року засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, яка не має судимості,

- за ч. 2 ст. 302 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,

- за ч. 3 ст. 302 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років.

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, який не має судимості,

- за ч. 2 ст. 302 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,

- за ч. 3 ст. 302 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України,

раніше судимого: вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2010 року за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки,-

за ч. 2 ст. 302 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 3 ст. 302 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів призначено з врахуванням покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2010 року у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_9, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржені.

Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 28 грудня 2011 року вирок суду першої інстанції в частині кваліфікації та призначеного покарання ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 скасовано і постановлено новий вирок.

Цим вироком засуджено: ОСОБА_1

- за ч. 2 ст. 303 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 3 ст. 303 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України в строк покарання за сукупністю злочинів повністю зараховано покарання за попереднім вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2010 року та остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.

- за ч. 2 ст. 303 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 3 ст. 303 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За вироком апеляційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 визнано винуватими та засуджено за вчинення ними злочинів за таких обставин.

ОСОБА_4, діючи згідно злочинної домовленості з ОСОБА_1, з метою залучення клієнтів, які бажають отримати послуги сексуального характеру, розміщав номери телефонів в створених ним анкетах повій (оголошеннях про надання послуг сексуального характеру) на сайтах знайомств всесвітньої мережі «Інтернет», а з них, завдяки спеціально встановленій ним функції «Переадресація виклику», ОСОБА_4 переадресовував дзвінки від осіб, бажаючих замовити послуги повій, на належні ОСОБА_1 телефонні номери.

ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою забезпечення зайняття проституцією інших осіб, в квартирі АДРЕСА_1, яку вона орендувала для свого проживання, очікувала переадресованих від ОСОБА_4 на свій мобільний телефон дзвінків від клієнтів із замовленням про надання їм послуг сексуального характеру повіями за гроші та в подальшому передавала ці замовлення повіям для виконання. При цьому ОСОБА_1 роз'яснювала замовникам про вартість надання послуг, що складала 400 грн. за годину, правила отримання та умови надання таких послуг. У разі отримання згоди на замовлення повії, ОСОБА_1 підбирала жінок для надання сексуальних послуг, роз'яснювала умови їх роботи та оплати, після чого організовувала виїзд повії до замовника, привозила їх на узгоджену адресу, отримувала заздалегідь обумовлену плату за надання послуг, розподіляла їх між учасниками злочину та повіями, контролювала тривалість замовлення.

Таким чином, в період з грудня 2009 року по кінець березня 2010 року на території м. Вінниці ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 займались сутенерством.

Діючи згідно описаного плану, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 13 березня після 02-00 год. з корисливих мотивів, в готелі «Затишок» по вул. Зої Космодем'янської, 12 у м. Вінниці забезпечувала надання послуг сексуального характеру ОСОБА_10, при цьому ОСОБА_1 сама надавала такі послуги.

Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, з корисливих мотивів, підбурювана жагою наживи та протизаконного збагачення шляхом вчинення злочинів, пов'язаних із сутенерством на території м. Вінниці, з метою створення стійкого об'єднання для зайняття злочинною діяльністю, умов, що полегшать вчинення злочинів, в березні 2010 року вирішила залучити до участі у вчиненні злочинів свого співмешканця - ОСОБА_7 ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_7 спільний з ОСОБА_4 план злочинної діяльності по сутенерству шляхом залучення повій та їх клієнтів через мережу «Інтернет», переконала ОСОБА_7 в доцільності та вигідності вчинення ним в групі з нею і ОСОБА_4 злочинів.

Таким чином, ОСОБА_1 організувала та очолила організовану злочинну групу, до складу якої залучила ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Реалізуючи злочинний умисел, в березні 2010 року ОСОБА_1 розробила план злочинної діяльності, відповідно до якого учасникам організованої групи необхідно було здійснювати рекламування своєї діяльності в всесвітній мережі «Інтернет», а також розповсюдження серед його користувачів інформації про можливість замовлення повій, прийом замовлень, перевезення, супроводження повій та отримання плати від замовників, одночасно вживаючи заходи прикриття злочинної діяльності. Заздалегідь визначено вартість надання сексуальних послуг в розмірі 400 грн. за годину з одного замовника. Злочинну діяльність організованої групи передбачалося здійснювати у вечірній та нічний час. З метою мобільного пересування членів організованої групи, перевезення повій і учасників організованої групи та прикриття злочинної діяльності використовувався автомобіль ОСОБА_7 Частина отриманих коштів розподілялась між учасниками організованої групи, а частина використовувалась для фінансування подальшої злочинної діяльності.

Діючи згідно описаного плану, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з корисливих мотивів, переслідуючи мету протиправного особистого збагачення, в складі очолюваної ОСОБА_1 організованої групи на території м. Вінниці у період з 13 березня по 01 квітня 2010 року займались сутенерством, тобто забезпечували зайняття проституцією осіб жіночої статті, а саме: ОСОБА_10, 1977 року народження, ОСОБА_11, 1991 року народження, ОСОБА_12, 1991 року народження, ОСОБА_13, 1985 року народження, ОСОБА_14, 1992 року народження, та неповнолітніх: ОСОБА_15, 1992 року народження, ОСОБА_16, 1992 року народження та ОСОБА_17, 1992 року народження.

У касаційних скаргах:

- прокурор ставить питання про скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з направленням справи на новий апеляційний розгляд, обґрунтовуючи тим, що призначене засудженим покарання, є таким, що не відповідає тяжкості скоєних ними злочинів та їх особам внаслідок м'якості,

- засуджена ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду скасувати, залишивши в силі вирок суду першої інстанції або пом'якшити їй призначене апеляційним судом покарання до 5 років позбавлення волі. Своє прохання мотивувала тим, що апеляційний суд безпідставно перекваліфікував її дії на більш тяжкий злочин, заперечуючи наявність складу злочину, передбаченого ст. 303 КК України,

- засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вироки судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд, вказуючи на порушення вимог кримінально-процесуального закону та зазначаючи, що за матеріалами справи відсутні докази його вини у вчинені злочинів у складі організованої групи, вважає, що апеляційний суд, не досліджуючи докази у справі, безпідставно перекваліфікував його дії зі ст. 302 КК на ст. 303 КК України,

- захисник засудженої ОСОБА_1 - адвокат Деркач В.Г. просить скасувати вироки судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд, вказуючи на порушення вимог кримінально-процесуального закону та зазначаючи, що за матеріалами справи відсутні докази скоєння засудженими злочинів у складі організованої групи, їх діях склад злочину, передбачений ст. 303 КК України, відсутній і їх дії слід кваліфікувати за ст. 302 КК України,

- захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат Гоменюк В.М. просить вироки суду першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, вказуючи на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону і невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, при цьому зазначає, що винність ОСОБА_7 у скоєнні злочинів за які його засуджено, не доведена, крім того, вказує, що покарання призначено без врахування всіх даних про особу засудженого і його виправлення можливе без ізоляції від суспільства,

- захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат Шалагінов В.Г. просить вироки судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, зазначаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки не доведено скоєння злочинів засудженими в складі організованої групи, а судом апеляційної інстанції допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, оскільки апеляційний суд дав іншу оцінку доказам ніж ту, що дав суд першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про необґрунтованість касаційної скарги прокурора та заперечення проти касаційних скарг засуджених та захисників, пояснення захисників про заперечення проти касаційної скарги прокурора та підтримання своїх касаційних скарг і скарг засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги прокурора, засуджених і захисників не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який постановив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінальної справи встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.

Так, суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та правильно встановив фактичні обставини справи щодо вчинення ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 злочинів. При цьому суд дав належну оцінку показанням засуджених, свідків та іншим наявним у справі і зазначеним у вироку доказам. Суд першої інстанції перевірив і обставини вчинення злочинів у складі організованої групи та свій висновок про наявність такої групи належним чином мотивував. Перевірено судом першої інстанції і доводи засудженого ОСОБА_4 щодо його непричетності до вчинення злочинів та прийнято відповідне мотивоване рішення.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією прокурора, у відповідності з вимогами ст. 378 КПК України постановив свій вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, скасувавши вирок суду першої інстанції лише в частині кваліфікації дій засуджених та призначеного їм покарання. Провівши частково судове слідство і постановляючи вирок, апеляційний суд встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчинення засудженими злочинів визнав правильними, а кваліфікацію їх дій не вірною та кваліфікував дії засуджених за ст.ст. 303 ч.2, 303 ч.3 КК України, тобто за обвинуваченням у вчиненні таких злочинів і такому ж об'ємі, від якого засуджені захищалися в суді першої інстанції. При цьому апеляційний суд, провівши частково судове слідство, наявним у справі доказам іншої оцінки, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, не давав, а навів відповідні мотиви прийнятого такого рішення.

Доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_4 і його захисника про недоведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів та щодо неправильної кваліфікації дій засуджених були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції за апеляцією засудженого та обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи.

Отже, суд першої інстанції, проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, давши їм належну оцінку, правильно встановив фактичні обставини вчинення засудженими злочинів, а апеляційний суд правильно кваліфікував такі дії засуджених.

У справі не встановлено порушень судами вимог кримінального та кримінально-процесуального законів, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни постановлених щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 судових рішень, а тому доводи касаційних скарг засуджених і їх захисників щодо вказаних обставин є безпідставними.

Призначене апеляційним судом ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України. Судом враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про особу кожного із засуджених, в тому числі і ті обставини, на які є посилання в касаційних скаргах засудженої ОСОБА_1, її захисника,захисника Гоменюк В.М. та прокурора. Таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів. Рішення суду належним чином мотивовано, не суперечить вимогам кримінального закону і відповідає меті покарання, а тому доводи зазначених касаційних скарг щодо необґрунтованості призначеного покарання є непереконливими.

При перевірці справи в касаційному порядку будь-яких, передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування чи зміни судових рішень щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, не виявлено, а тому касаційні скарги прокурора, засуджених і їх захисників задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Апеляційного суду Вінницької області від 28 грудня 2011 року та вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 травня 2011 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 залишити без змін, а касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, засудженої ОСОБА_1, її захисника Деркача В.Г., засудженого ОСОБА_4, його захисника Шалагінова В.Г., захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката Гоменюка В.М. - без задоволення.