розглянула у судовому засіданні 7 червня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями першого заступника прокурора Сумської області на вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 25 жовтня 2011 року.

Вироком Великописарівського районного суду Сумської області від 25 жовтня 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік обмеження волі; за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_1 в ніч на 19 травня 2011 року, шляхом вільного доступу прийшов до не охоронюваного місця на березі річки Ворскла, що знаходиться в районі домоволодіння АДРЕСА_1, звідки викрав належний потерпілому ОСОБА_2 дерев'яний човен, завдавши останньому матеріальну шкоду на суму 1500 грн.

ОСОБА_1 повторно 13 вересня 2011 року в період часу з 14 год. 12 хв. до 14 год. 26 хв. проник на охоронювану територію ПАТ «Кириківський ХПП», що знаходиться по пров. Вокзальному, 6 в смт. Кириківка Великописарівського району Сумської області, звідки викрав 28 метрів мідного кабелю із підключеним до нього силовим роз'єднувачем, спричинивши шкоду підприємству на суму 1147 грн. 64 коп.

У касаційній скарзі з доповненнями прокурор, не оскаржуючи доведеність вини засудженого та кваліфікацію його дій, порушує питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєних злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що при призначенні засудженому остаточного покарання суд не дотримався правил складання покарань за сукупністю злочинів та призначив остаточне покарання ОСОБА_1 менше, ніж окремо призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України. Також, суд першої інстанції зайво застосував ст. 69 КК України визначаючи покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 року обмеження волі, оскільки дана стаття передбачає більш м'який вид покарання - штраф. Крім того, призначаючи покарання за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, суд першої інстанції належним чином не врахував тяжкість скоєних злочинів та особу засудженого.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу з доповненнями і просив скасувати вирок суду першої інстанції та направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга з доповненнями прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначених у вироку злочинів по суті своїй не оспорюється у касаційній скарзі прокурора, цей висновок відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку. Кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора про невірне застосування судом першої інстанції вимог ст. ст. 69, 70 КК України.

Згідно ст. 398 КПК України підставою для скасування вироку є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 69 КК України призначення основного покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Однак, призначаючи покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 року обмеження волі із урахуванням ст. 69 КК України суд припустився помилки, оскільки санкція ч. 1 ст. 185 КК України передбачає інші більш м'які види покарань ніж покарання призначене ОСОБА_1 по даному закону із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі.

Також, судом першої інстанції неправильно був застосований кримінальний закон при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до роз'яснень пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року (v0007700-03) «Про практику призначення кримінального покарання» при частковому складанні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини.

У порушення даної норми закону суд за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначив ОСОБА_1 до відбуття покарання менше ніж окремо за ч. 1 та ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України за умисно вчиненні ним злочини, один із яких є тяжким, суд у повній мірі не виконав вимог ст. 65 КК України, не врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу засудженого, та інші наведені обставини, що призвело до неправильного застосуванням судом кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості скоєних злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості.

При новому розгляді справи щодо ОСОБА_1 та у разі визнання його винним, суду слід повною мірою врахувати тяжкість вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, інші обставини, які можуть вплинути на призначення покарання. Якщо при новому розгляді справи буде встановлена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та ті ж самі дані про його особу, то призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України слід визнати м'яким.