Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,суддів Дембовського С.Г., Слинька С.С., за участю: прокурораПересунька С.В. розглянула в судовому засіданні 7 червня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6 та прокурора на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 12 січня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_5,
1978 року народження, відповідно до
ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
виправдано за ч. 3 ст. 305 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 12 січня 2012 року вирок змінено: речовий доказ системний блок № 00002758 передано ОСОБА_7; виправлено описку в мотивувальній частині вироку у назві психотропної речовини з JWH-18 на JWH-018.
ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він на початку квітня 2011 року через мережу Інтернет замовив з Китайської Народної Республіки аналог особливо небезпечної психотропної речовини JWH-018 - АМ-2201 вагою 100 г з метою подальшої реалізації на території України, а 17 травня 2011 року з цієї же метою отримав у Чернігівському обласному вузлі спеціального зв'язку міжнародне поштове відправлення з аналогом особливо небезпечної психотропної речовини JWH-018 - АМ-2201 вагою 96,04 г і незаконно зберігав його при собі, після чого був затриманий співпрацівниками СБУ.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у контрабанді аналогу особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення кримінально-процесуального закону. Стверджує, що до нього застосовувався психологічний тиск. Зазначає, що на час вчинення злочину АМ-2201 не був включений до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Просить скасувати судові рішення та закрити справу за відсутністю складу злочину.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування судом кримінального закону. Вважає, що вина ОСОБА_5 у отриманні аналогу психотропної речовини матеріалами справи саме з метою збуту не доведена. Указує, що ОСОБА_5 добровільно відмовився від вчинення злочину. Просить скасувати судові рішення та закрити справу за відсутністю складу злочину.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що судом безпідставно виключено кваліфікуючу ознаку ст. 307 КК України - особливо великий розмір АМ-2201 та необґрунтовано виправдано засудженого за ч. 3 ст. 305 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, а касаційні скарги засудженого та захисника просив залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у незаконному придбанні і зберіганні з метою збуту аналогу особливо небезпечної психотропної речовини ґрунтується на сукупності зібраних у справі і ретельно досліджених судом доказів, у тому числі визнавальних показаннях засудженого на досудовому слідстві за участю захисника, і є правильним.
Твердження у касаційній скарзі засудженого про те, що до засуджених застосовувалися незаконні методи ведення слідства, судом перевірялися і не знайшли підтвердження.
Виключаючи з обвинувачення кваліфікуючу ознаку ст. 307 КК України - особливо великий розмір придбаного аналогу особливо небезпечної психотропної речовини, суд правильно керувався відсутністю зазначеної речовини в Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ № 188 від 1 серпня 2000 р. (z0512-00)
Отже, за встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковано правильно.
Доводи у касаційній скарзі прокурора про безпідставне виправдання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 305 КК України є необґрунтованими.
Так, об'єктивна сторона контрабанди передбачає дві альтернативні форми дій, а саме переміщення предметів злочину через митний кордон України: поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
Органами досудового слідства не встановлено, у який саме спосіб ОСОБА_5 здійснив переміщення аналогу особливо небезпечної психотропної речовини з приховуванням від митного контролю, а саме з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені прокурором, засудженим та його захисником в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам їх касаційних скарг, належним чином перевірено й спростовано.
Підстав для скасування або зміни судових рішень не виявлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 12 січня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційні скарги засудженого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6 та прокурора - без задоволення.
С у д д і : С.Г. Дембовський М.А. Мороз С.С. Слинько