розглянула 05 червня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 15 вересня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим від 22 листопада 2011 року.

Вказаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 115 КК - на строк дев'ять років; за ч. 2 ст. 263 КК - на строк два роки.

На підставі ст. 70 КК остаточне покарання ОСОБА_1 визначено у виді позбавлення волі на строк десять років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5500 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалено рішення про речові докази та судові витрати.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів за наступних обставин.

У 2009 році за невстановлених слідством обставин ОСОБА_1 знайшов ніж, який є холодною зброєю, переніс його за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, та в подальшому носив при собі для самооборони без передбаченого законом дозволу. 10 травня 2011 року близько 22:30 ОСОБА_1 був затриманий, доставлений у приміщення міліції по вул. Дзержинського, 10 в м. Симферополі АР Крим, де під час особистого огляду в його сумці було виявлено вказану холодну зброю, яку він носив без передбаченого законом дозволу.

10 травня 2011 року у період часу між 15:30 та 16:30 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_1, під час сварки, з метою умисного вбивства вдарив ножем ОСОБА_3 в грудну клітину, спричинивши останньому колото-різане проникаюче поранення грудей з пошкодженням серця, від чого настала його смерть.

У касаційній скарзі засуджений, не оспорюючи доведеності винуватості й правильності кваліфікації його діяння, просив пом'якшити призначене місцевим судом покарання з застосуванням положень ст. 69 КК, пославшись на свій похилий вік, пом'якшуючі, як він вважав, покарання обставини, позитивні дані про його особу.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши справу, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Події злочинів, доведеність винуватості ОСОБА_1 у їх вчиненні, кримінально-правова оцінка діянь за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК відповідно до вимог ст. 395 КПК не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.

Касаційні доводи засудженого про суворість призначеного покарання та можливість його пом'якшення на підставі ст. 69 КК є необґрунтованими, адже місцевим судом фактично враховані його вік, усі позитивні дані про особу, з якими він пов'язує свої касаційні вимоги, про що свідчить розмір покарання, яке призначено за ч. 1 ст. 115 КК ближче до мінімальної межі санкції цього кримінального закону, а за ч. 2 ст. 263 КК не у максимальних межах.

При цьому судом обґрунтовано враховано ступінь тяжкості злочинів, один з яких є особливо тяжким, та обтяжуюча покарання засудженого обставина - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Апеляційним судом було ретельно перевірено аналогічні касаційним доводи засудженого про суворість покарання, про що згідно з вимогами ст. 377 КПК в його ухвалі наведено відповідні аргументи, зокрема й стосовно того, що ОСОБА_1. є Ветераном праці і Почесним донором.

Тому, з урахуванням наведених обставин і даних про особу засудженого, на думку колегії суддів, немає підстав вважати призначене покарання суворим і таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК.

У зв'язку з цим, касаційна скарга засудженого не може бути задоволена.

Керуючись статтями 395, 396 КПК, колегія суддів

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 15 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 22 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.